Читати книгу - "Син"

Карі ковтнула. Стримала сльози.

– Але він розкаявся… – прошепотіла вона.

– Так, він розкаявся. Він перестав бути «кротом». Він міг би продовжувати. Але Хелене померла. Симон дійшов кінця шляху, він втратив усе, що можна було втратити. Йому нічого більше було боятись. І він згаяв решту свого життя у покаянні. Відшкодовуючи завдані збитки. І він був нещадний до корумпованих колег, таких, яким він сам колись був. Це аж ніяк не забезпечило йому великої кількості друзів. Він став самотнім. Але він ніколи не жалів себе – він вважав, що заслужив на самотність. Я пам’ятаю, він казав, що відраза до себе – це різновид ненависті, яку відчуваєш щоранку, прокинувшись і побачивши себе в дзеркалі.

– Ти врятувала його, так?

– Він називав мене своїм янголом-рятівником. Але його врятувала не моя любов до нього. Виходячи з протилежного, як кажуть деякі філософи, я почала би з того, що ніколи нікого не врятувало те, що його кохають. Його любов до мене – ось що йому допомогло. Він врятував себе сам.

– Повертаючи тобі твою любов.

– Амінь…

Вони просиділи тоді в саду аж до півночі, доки Карі пішла.

Проводжаючи її до дверей, у передпокої Ельзе показала їй фотографію: троє перед пірамідою з каміння.

– Ця була у Симона, коли він помер. Це вона, Хелене.

– Я бачила цю фотографію в жовтому будинку, перш ніж він згорів. Я ще сказала Симону, що вона схожа на співачку чи актрису.

– На Міа Ферроу. Він повів мене на «Дитину Розмарі», бо хотів подивитись на неї. Хоча й твердив, що не бачить подібності.

Фотографія дивним чином зворушила Карі. Щось особливе було в їхніх усмішках. Оптимізм. Віра.

– Ви з Симоном ніколи не говорили про те, щоб завести дітей?

Вона похитала головою.

– Він боявся.

– Чого?

– Що його власні вади передадуться дитині. Ген ігроманії. Руйнівна пристрасть до ризику. Нездатність триматись у межах. Напади меланхолії. Гадаю, він боявся, що народить «дитину диявола». Я дражнила його, казала, що він, мабуть, має десь позашлюбну дитину і саме тому боїться.

Карі кивнула. «Дитина Розмарі». Вона згадала літню прибиральницю в поліційному управлінні, яку вона, зрештою, пригадала, як власницю прізвища Тоу.

Затим Карі попрощалась і вийшла в літню ніч, де спочатку м’який вітерець з моря, а потім час підхопили її, закрутили, віднесли геть. І ось тепер, сидячи в машині, дивлячись на перший сніг, вона думала, як перемінився весь пейзаж, як часто складається зовсім інакше, ніж планувалось. Вони з Сем уже намагалися завести дитину. На її власний подив, вона відмовилася не тільки від цікавої роботи в Міністерстві юстиції, але й від роботи з величезною платнею у страховій компанії.

Вони вже виїхали з Осло, переїхали невеликий місточок і рушили вгору гравійним путівцем, коли вона, нарешті, запитала Осмунда, що, власне, сталося.

– Подзвонили з драмменської поліції, попросили нас допомогти їм, – сказав Осмунд. – Жертва – судновласник. Інве Морсанд.

– О Боже! То це ж його дружину вбито…

– Так.

– Убивство? Самогубство?

– Подробиць не знаю.

Вони припаркувались за поліційними машинами, пройшли через хвіртку в штакетнику до вхідних дверей великого будинку. Їх зустрів інспектор бускерудської поліції. Він обійняв Карі і представився Бйорнстаду як Генрік Вестад.

– Це може бути самогубство? – запитала Карі дорогою.

– Звідки такі припущення? – поцікавився Вестад.

– Горе, загибель дружини, – відповіла Карі. – Страждання через те, що його підозрюють у вбивстві; або він справді вбив її і не міг з цим жити.

– Слушно… – зазначив Вестад, проводжаючи їх у вітальню.

Криміналісти буквально повзали по тілу мертвого чоловіка в кріслі. Як трупна черва, подумалось Карі.

– …але малоймовірно, – завершив свою фразу Вестад.

Карі та Бйорнстад втупились у тіло.

– Чорт забирай, – сказав Бйорнстад упівголоса до Карі. – Ти думаєш, він… що?

Карі пригадалось варене яйце, яке вона з’їла на сніданок. А може, вона вже вагітна? Може, саме тому її так знудило? Вона відкинула цю думку і зосередилась на тілі мертвого чоловіка. Одне його око було широко розплющене, на іншому – чорна пов’язка, а над повікою зяяв зубчастим краєм розпиляний череп, якому бракувало верхньої частини.

Примечания

1

Скіфл (англ.) – пісні у стилі фолк, блюз, регтайм, що виконуються співаком з ансамблем імпровізованих інструментів: стиль виник у США в 1920 – 1930-ті роки і на короткий час відродився в Британії в 50-ті.

2

Річка Акер протікає повз згадувану площу Александра К’єлланда і через парк Куба неподалік, яким простував востаннє Пер Волан.

3

Жувальний тютюн (норв.).

4

Бускеруд – фюльке (адміністративно-територіальна одиниця в Норвегії), неподалік від столиці.

5

Драммен – місто у фюльке Бускеруд.

6

Місто Фарсунн у фюльке Вестаґдер.

7

Tvillingen (норв.): близнюки – в прямому значенні, а також назва сузір’я.

8

Мається на увазі повіт Станге і місто Хамар у фюльке Хедмарк.

9

Право, що регулює діяльність акціонерних компаній.

10

Вестлан (норв. Vestlandet) – західна частина Норвегії.

11

«Спід» (від англ. speed – «швидкість») – наркотик з групи стимуляторів (амфетамін або метамфетамін).

12

Букв.: «Пагорби Екеберга» – паркова місцевість на південь від Осло.

13

Букв.: «втома співчуття» (англ.).

14

Так зване «громадське мистецтво» початково набуло розвитку в США у 1960-ті, коли деякі штати ухвалили постанови про те, що не менше 1 % з бюджету будівництва громадських споруд має віддаватись на їхнє художнє оформлення.

15

Ліллесан – місто у фюльке Еустагдер.

16

Nybrua (норв.): букв. Новий Міст – насправді його перекинули через річку Акерсельва у північному районі Осло Ґрюнерльокка ще в 1827 р.

17

Купальні у Фрогнері, районі Осло, всесвітньо відомому Фрогнер-парком.

18

«Жучок» (у рос. перекладі – «Прослушка»). Знятий у Балтиморі (США) телесеріал початку 2000-х, в жанрі поліційної драми.

19

Kripos (Kriminalpolitisentralen) – спеціальна національна агенція, створена в Норвегії в 1959 році для боротьби з серйозними кримінальними злочинами та організованою злочинністю.

20

Бішлет (норв. Bislett) – респектабельний район в Осло, що також славиться однойменним стадіоном.

21

Wharton School of Management – одна з найдорожчих і найпрестижніших бізнес-шкіл у США, заснована у 1881 р. при Пенсільванському університеті за ініціативою Джозефа Вортона.

22

Касіусе, перевір парковку! (спотв. англ.)

23

На парковці ні машин, ні людей (англ.).