Читати книгу - "Академія Червоної корони. Навчання, Анна Мінаєва"

— Але ж її тут немає. Нам треба йти.

— Я пообіцяла...

— Подивися на мене, — Ріхтан схопив мене за плечі і легко струснув. — І заспокойся. Якщо її немає тут, це не означає, що її немає взагалі. Ми її знайдемо. Тільки не зараз. Нині нам треба піти. Активуй свій артефакт.

— Але ...

— Почуй мене, будь ласка.

Я кивнула і потяглася до сумки. Руки не слухалися, тремтіли. Кристал ледь не вислизнув.

— У дикі землі, — скомандував чоловік.

— Але чому?

— Просто повір.

Я кинула ще один погляд на камеру, ніби це могло щось змінити. Повернути королівську віверну, повернути час назад, дозволити мені не допустити такої страшної помилки. Але це ні на що не вплинуло. Абсолютно ні на що.

Зелений кристал спалахнув у моїй руцi, відкриваючи розрив у просторі. У коридорі вже чулися кроки, коли дві пари рук підхопили мене і потягли з в'язниці імператорського замку.