Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата. Спадкоємці, Тетяна Гуркало"

— І ми матимемо дуже сильних магів, — зачаровано сказала Мелана.

— Для захисту, — додала Кадмія. — Точніше, для захисту саме цих островів. Я ж правильно розумію, якщо вони підуть з островів, сила, взята в борг, пропаде, і вони залишаться тільки зі своєю.

— Дивлячись, як далеко вони підуть. — Валад усміхнувся, широко-широко. — Може виявитися, що для цього їм доведеться піти в якийсь інший світ. А в цьому при віддаленні від джерела їхня позикова сила потихеньку падатиме, але не зникне. У такому разі нам навіть заміна не знадобиться, хоча я не розраховував би на те, що це джерело дотягнеться до найвіддаленіших куточків.

— Зрозуміло, — сказала Ловарі і весело на всіх подивилася. — Тепер найголовніше питання. Що нам потрібно зробити, щоб запалити цю безліч вогників і створити ритуал.

— Мені теж цікаво, як і те, звідки про цю схему знає мешканець нижнього міста, — пробурмотіла Мелана.

— Люба, мені насправді багато років, набагато більше, ніж тобі. Я багато всього знаю, багато в чому брав участь… а які ритуали колись проводив. І якби не цей мерзенний божок, я зараз заслужено відпочивав би.

— Напивався з другом, — підказала Ліїн, за що отримала чарівну посмішку. — І як же нам вогники запалити? — майже заспівала вона, стиснувши долоню Юміла.

— Жертви треба приносити, ритуальні, — життєрадісно сказав Валад.

— Що?! — не повірила своїм вухам Кадмія.

— Та не турбуйся ти, я зовсім не збираюся різати учнів нашої школи, хоча деяких їхніх учителів віддадуть із великим задоволенням. Жертвувати треба силу, укладену у щось матеріальне. Власне, нам потрібно впаяти артефакти в каміння та втопити їх у потрібному місці, з таким розрахунком, щоб заряджалися ці артефакти від розлому. Речі, до речі, обов'язково мають бути старі, новоробки не підійдуть.

— І де нам взяти стільки непотрібних артефактів? — спитала Ловарі.

— В нас Микал є. А він достеменно знає, у кого і що можна вкрасти. Професіонал же, — відповів Валад.

Мікал відповів засуджуючим поглядом і похитуванням голови.

— До речі, так, — вирішив розпочати розмову колишній придворний маг. — У багатьох шляхетних зберігаються старі речі, артефакти, а хазяї навіть не підозрюють, що це щось магічне. Без вогню їх зарядити не можуть, ось вони і валяються непотрібним древнім мотлохом.

— Цікаво, — сказала Ловарі.

І Ліїн зрозуміла, що у найближчому майбутньому нічні вовки займуться крадіжкою під керівництвом Микала та Мірака.

— Ну, хоч якась робота, — пробурмотіла дівчина.