Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Пастка-22 📚 - Українською

Читати книгу - "Пастка-22"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пастка-22" автора Джозеф Хеллер. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 121 122 123 ... 154
Перейти на сторінку:
Tu sei un pazzo imbecille![40]

— Tu sei pazzo, — сказала її худа сестричка, рушивши слідом таким самим гордовитим кроком.

— Ану повертайся, — наказав їй Нейтлі. — Тобі я також забороняю виходити в такому вигляді.

— Idiota! — з гідністю кинула сестричка, проскочивши повз нього. — Tu sei un pazzo imbecille.

Кілька секунд Нейтлі роздратовано й безпорадно кружляв по кімнаті, а тоді прожогом вискочив до вітальні, щоб заборонити приятелям дивитися на його дівчину, яка, стоячи в самих трусиках, скаржилась на нього.

— А чому ні? — спитав Данбар.

— Чому ні? — вигукнув Нейтлі. — Бо тепер вона моя дівчина, і не годиться, щоб ви бачили її роздягненою.

— Чому ні? —спитав Данбар.

— От бачите? — сказала його дівчина, здвигнувши плечима. — Lui è pazzo!

— Si, è molto pazzo, — повторила за нею сестричка.

— То накажи їй вдягнутися, якщо не хочеш, щоб ми її бачили, — заперечив Голодний Джо. — Якого дідька ти хочеш від нас?

— Вона мене не слухається, — соромливо зізнався Нейтлі. — Отож відтепер усім вам доведеться заплющувати очі або дивитися в інший бік, коли вона з’явиться в такому вигляді. Добре?

— Madonn’! — вигукнула його дівчина у відчаї і вискочила з кімнати.

— Madonn’! — вигукнула її сестричка і вискочила слідом.

— Lui è pazzo, — добродушно зауважив Йосаріан. — Я змушений з цим погодитись.

— Гей, ти здурів чи що? — запитав Голодний Джоу Нейтлі. — Далі ти ще спробуєш відучити її виходити на панель.

— Відтепер, — заявив Нейтлі своїй дівчині, — я забороняю тобі виходити на панель.

— Perchè? — поцікавилась вона.

— Perchè? — верескнув він здивовано. — Бо це негарно, ось чому!

— Perchè no?

— Бо так є! — наполягав Нейтлі. — Просто не пасує такій гарній дівчині, як ти, ходити й шукати, з ким би переспати. Я дам тобі грошей, скільки захочеш, і тобі вже не треба буде цим займатися.

— А що я тоді робитиму цілими днями?

— Що робитимеш? — перепитав Нейтлі. — Те саме, що всі твої подруги.

— Мої подруги ходять і шукають, з ким би переспати.

— Тоді заведи собі нових! Я не хочу, щоб ти водилася з такими дівчатами. Проституція — це погано! Усі це знають, навіть він, — він впевнено повернувся до бувалого старого. — Я правду кажу?

— Ти помиляєшся, — відповів старий. — Проституція дає їй нагоду знайомитися з новими людьми. Проституція — це свіже повітря, корисні фізичні вправи і життя без турбот.

— Відтепер, — суворо наказав Нейтлі своїй дівчині, — я забороняю тобі мати щось до діла з цим аморальним старим.

— Va fongul![41] — відповіла його дівчина, знеможено закочуючи очі до стелі. — Що він хоче від мене? — благально мовила вона, трясучи кулаками. — Lasciami![42] — додала вона з погрозою. — Stupido! Якщо ти думаєш, що мої подруги такі погані, йди скажи своїм друзям, нехай не шуримурять з моїми подругами!

— Відтепер, — сказав Нейтлі своїм друзям, — гадаю, вам слід перестати бігати за її подругами і взятися за розум.

— Madonn'! — вигукнули його друзі, знеможено закочуючи очі до стелі.

Нейтлі, безперечно, зсунувся з розуму. Він вимагав, щоб усі вони негайно позакохувались і поодружувались. Данбар може побратися з повією Oppa, а Йосаріан — з сестрою Дакет або з будь-якою іншою дівчиною, яка йому сподобається. Після війни всі вони могли би працювати в батька Нейтлі і виховувати дітей, мешкаючи по сусідству в одному передмісті. Нейтлі дуже чітко усе це бачив. Кохання зробило з нього романтичного ідіота, і друзі прогнали його назад до спальні, де він почав сперечатися зі своєю дівчиною про капітана Блека. Вона пообіцяла більше не спати з капітаном Блеком і не віддавати йому грошей Нейтлі, але відмовилася хоч на крок поступитися своєю дружбою з огидним, нечупарним, розпусним, вульгарним старим, який зі зневажливою насмішкою спостерігав за розквітлим любовним романом Нейтлі і відмовлявся визнати, що Конгрес — це найвидатніший дорадчий орган у всьому світі.

— Відтепер, — твердо наказав Нейтлі своїй дівчині, — я взагалі забороняю тобі навіть розмовляти з тим відразливим старим.

— Знову старий? — збентежено скрикнула дівчина. — Perchè по?

— Йому не подобається Палата представників.

— Mamma mia! Що з тобою діється?

— È pazzo, — по-філософськи зауважила її сестричка. — Ось що з ним діється.

— Si, — охоче погодилася старша, смикнувши обіруч своє довге каштанове волосся. — Lui è pazzo.

Але вона скучала за Нейтлі, коли той від’їжджав, і розлютилася на Йосаріана, коли той щосили вдарив Нейтлі по пиці, відправивши його до шпиталю з переламаним носом.

Розділ 34

День подяки

Насправді це сержант Найт був винний у тому, що Йосаріан врізав Нейтлі по носі на День подяки, після того як уся ескадрилья скромно подякувала Майлові за фантастично пишний бенкет, на якому цілий полудень офіцери та рядові невситимо обжиралися, і за те, що він з невичерпною щедрістю роздавав усім охочим невідкорковані пляшки дешевого віскі. Ще до сутінок п’яні молоді вояки з одутлими блідими пиками уже блювали на кожному кроці і засинали, мов непритомні, просто на землі. В повітрі завис огидний сморід. Дехто набирав обертів ближче до ночі, і безцільне, розпутне гуляння тривало. То була груба, дика, пажерлива вакханалія, що галасливо прокотилася лісом до офіцерського клубу і поповзла на пагорби до шпиталю й зенітних батарей. В ескадрильї почалися бійки, когось навіть підрізали. В наметі розвідвідділу капрал Колодни прострелив собі ногу, бавлячись з зарядженим пістолетом, і в санітарній машині, яка помчала до шпиталю, йому помастили марганцівкою ясна і пальці ніг, поки він лежав на спині, а з рани струменіла кров. Люди з порізаними пальцями, закривавленими головами, з кольками в шлунку і вивихнутими щиколотками розкаяно шкандибали до санчастини, де Ґас і Вес мастили їм ясна і пальці ніг марганцівкою і видавали таблетки проносного, які тут же летіли в кущі. Веселе гуляння тривало геть по півночі, і тишу часто порушували дикі, переможні вигуки й крики тих, кому було радісно або

1 ... 121 122 123 ... 154
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пастка-22», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пастка-22"