Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-А чому це ви між собою вирішили, а мені не залишаєте право на вибір? Може я теж хочу вразити лисицю!
-Добре, бери лисицю я не проти, але пам'ятай що вона хитра і спритна. Я дала тобі слабшого супротивника!
-Туман не ной. Роби, як тобі сказали! Ми не хочемо, щоб у тебе потім були проблеми. Візьмеш ти на себе лисицю чи росомаху, прогнати не зможеш, але сильно постраждаєш, тобі це потрібне? Ми віримо, що ти сильний!
Туман зітхнув, вдруге за нього вирішують. Кошеняті довелося підкоритися рішенню Горіха та Квітки. Всі три хижаки знаходилися в різних місцях лісу, трійця розділилася, рушила в потрібний напрямок зі своїми помічниками. Першою почала Квітка, вони кілька хвилин вивчала звички лисиці, адже лисицю вона бачить уперше в житті, і не знає чого чекати від цього дикого звірка в рудому хутрі. Помічники Квітки мовчки чекали, коли їхній лідер придумає план. Чорна кішечка ніяк не могла зрозуміти, як їй воювати з лисицею, звір на вигляд хитрий, спритний. "Що ж мені робити? Лякати її не варто, може втекти ще далі. Здається, я обрала собі складного противника. Так Квітка, це тобі не бійка із одноплемінником”. Принцеса подивилася на помічників -Не можу придумати як бути, що потрібно робити
-Не хвилюйтеся принцеса, у вас все вийде. Ви чудово впоралися з двома попередніми випробуваннями
- Одна справа весь день бігати по всій території племені і битися зі своїм одноплемінником, інша справа без бою прогнати невідому тобі тварину. Адже я досі полювала тільки на дрібну дичину. Тим більше, що лисиця гідний суперник кота, з нею треба бути обережною, не дати їй себе обхитрити. Я нічого не знаю про лисицю, як мені з нею боротися, як прогнати звідси? Мій брат уміє вигадувати складні завдання для нас
Квітка кілька хвилин у голові прокручувала ідеї як прогнати лисицю, можливо те, що вона придумала дурна задумка, але нічого іншого вона не могла придумати. Чорна принцеса вирішила обманом виманити лисицю з території племені, тобто змусити звірятка погнатися за кішечкою. Так само Квітка дала завдання своїм трьом помічникам, вони повинні бігти за Квіткою та лисицею, так щоб їх не помітили і не відчули. Якщо лисиця ухилиться убік, то її на себе візьме той кіт, який буде ближче до лисиці. Квітка набрала повітря в себе, після невеликої затримки дихання видихнула. Вийде чи ні, Квітка точно не знала, але вирішила спробувати цей план. Кішечка обережно вийшла із засідки, її тут же відчула лисиця, яка відразу ж почала люто гарчати на кішку. Квітка повільно обійшла рудого звіра, зупинилася до тієї сторони, де знаходилася межа "Будь що буде, вийде добре, а ні, значить я ще не готова до цього" з цими думками, чорна почала дражнити лисицю, тим самим змушуючи її накинеться. Чекати довго не довелося, лисиця спробувала кинутись на кішку, але Квітка спритно відскочила, двічі принцеса проробляла цей трюк, а вже після рвонула вперед, лисиця знову не забарилася, і кинулася слідом за чорною принцесою. Тієї ж хвилини троє її помічника побігли з різних боків за ними, один праворуч, другий ліворуч, третій позаду. Лисиця кілька разів зупинялася і намагалася повернутись на колишнє місце, але їй це не вдавалося, бо помічники Квітки змінювали один одного, змушуючи лисицю бігти за ними. Останнім за ким бігла лисиця виявилася Квітка, вона далеко відвела звіра від кордону, і зникла з поля зору рудого хижака, лисиця трохи покрутилася на місці, намагаючись зрозуміти куди робити чорна кішечка, а потім рвонула вперед геть від земель “Вільних Вітрів”. За успішним виконанням завдання спостерігали не тільки троє її помічників, а й Чорна Смерть, наставник старшої принцеси був задоволений її успіхом. Переконавшись, що лисиця не збирається повертатися назад, Квітка разом із помічниками рвонула в табір, але раптом зупинилася. Їй було цікаво як ті ж завдання виконують її конкуренти, чи допомагатиме вона їм, чи просто спостерігатиме за виконанням їх завдання. Другий після Квітки, хто мав за справу був Горіх. Він довго сперечався зі своїми помічниками, які намагалися відмовити його від бійок із росомахою. Воїни, які мали справу з росомахою, попереджали Горіха, що цей хижак дуже небезпечний. Поодинці з ним не впорається, але темно-коричневий хотів довести, що він сильніший за всіх котів у племені. Все ж таки кошеня зуміли переконати в тому, що є інші способи прогнати звіра крім бійок. Чи стане він повторювати трюк Квітки, чи придумає щось своє? -Квітка напевно радіє що взяла собі легкого звіра, а мені дістався цей звір. Хоча я сам росомаху собі вибрав, чого я тобі скаржусь? -Тихо бурчав про себе старший принц
-Горіх, не варто розслаблятися, росомаха гірше лисиці, Квітці пощастило що їй дісталася лисиця. Ми віримо в тебе
Спробували підтримати його помічники, Горіх посміхнувся на їхні слова. Але все ж таки його не залишало питання як виконати це завдання? А може просто зробити вигляд, що нападаєш і тим самим прогнати небажаного гостя? Вийде чи ні, але Горіх зважився спробувати це, помічники були трохи здивовані таким планом, але вони не мали вибору. Захід сонця наказав у всьому підкорятися своїм тимчасовим лідерам, тому Воїни робили те, що їм наказував Горіх. Спочатку темно-коричневий вискочив уперед, грізно ричачи на росомаху, масивний звір не залишився у відповіді, теж люто загарчав, по спині Горіха пройшовся мороз, але він одразу взяв над собою контроль. Слідом за ним із засідки вистрибнуло троє Воїнів, всі четверо гарчали, намагалися тим самим налякати звіра і змусити його втекти, але вони не очікували, що росомаха замість того, щоб втекти, спробує напасти на одного з котів. Четверо відстрибнули в різні боки, Горіх у думках сварився за дурний план, але часу вигадувати новий план не було, тому кошеня стрибнуло вперед перед звіром, а потім відскочив убік. Помічники не могли зрозуміти що творити їхній лідер, вони стали чекати, що буде. Декілька разів Горіх стрибав так перед росомахою, поки не розлютив звіра. Коричнево-чорний з жовтою смугою звір котів накинувся на Горіха, принц встиг відстрибнути убік, переконавшись, що росомаха вибрала його своїм ворогом, у два стрибки стрибнув уперед, непроханий гість кинувся за ним. Ось так і почалася гра в наздоганяння, Горіх тікав, а росомаха намагалася зловити. Майже тим самим способом як у Квітки. Воїни Горіха кинулися за ними. Вони не знали що робити, не розуміли, що задумав їхній лідер, але були готові будь-якої миті кинутись на допомогу Горіху. Темно-коричневому було важче ніж Квітці виманити звіра із земель племені, адже росомаха розуміла, що її намагаються відвести геть. Кілька разів Горіху доводилося дражнити звіра щоб він знову погнався за котом. За всією дією спостерігала Квітка зі своїми помічниками, хоч вона вважала перший задум Горіха дурним, але йому все ж таки вдалося здобути гору над росомахою. Адже друга спроба переляком прогнати звіра подалі від кордону вдалася на славу. Коли завдання можна було вважати завершеним, до Горіха вийшла Квітка, щоб похвалити її за гарне завершення свого випробування.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)», після закриття браузера.