Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Спасибі Квітка, а ти я бачу впоралася, як швидко. Хоча я не сумнівався, що тобі з легкістю вдасться прогнати лисицю. Це тобі не росомаха. Цікаво як ідуть справи у Тумана, сподіваюся, куниця його ще не зжерла?

Принц і Принцеса разом із помічниками кинулися на пошуки Тумана та його супротивника куниці. Але справи у білого кошеня йшли не дуже добре, він невдало розпочав свій план. Як і Горіх мав намір налякати звіра так щоб він втік, але натомість куниця почала женяться за принцом, він від переляку забув що йому треба робити. Кілька разів бігали кругами, Туман тікав, а куниця бігала за ним, помічники намагалися привернути її увагу на них, але звір уперто намагався зловити Тумана. Від того, що Туман без зупинки біжить по колу, у нього почала боліти голова, і він кинувся вперед у бік кордону, тільки зараз йому вдалося згадати суть свого завдання. Не зрозуміло навіщо Туман заліз на дерево в надії що його противник не вміє лазити по дереву, але помилився, куниця без проблем полізла за Туманом, на щастя дерева в лісі знаходилися близько один до одного, тому кошеня перестрибнуло, або скоріше сказати перелетіло на гілку іншого дерева, куниця бігла його слідами, не маючи наміру залишати кота. Раптом Туман вирішив ганяти куницю по деревах, сподіваючись, що вона не втримається і впаде з висоти. Чи вдасться це чи ні, зараз точно ніхто не міг сказати. Туман непогано стрибав по деревах, але й куниця була не промах. Все трапилося за лічені хвилини, під час чергового стрибка, куниця невдало зачепилася за гілку, у результаті приземлилася на землю, здавалося, вона пошкодила собі передню лапу, можливості лізти на дерево за впійманням Туману немає, в цей час на куницю загарчало троє воїнів, помічники принца . Пухнасте звірятко розумів що з пошкодженою лапою йому не впорається, тому кинувся геть із земель “Вільні Вітру”, один кіт кинувся за нею, щоб переконатися, що куниця не звернула в інший бік від кордону. Коли звірятко виявилося далеко від їхньої території, кіт повернувся, в цей час Туман обережно зліз із дерева. Він відчував себе ніяково, адже через його помилки могли постраждати воїни і він сам

Квітка і Горіх вийшли вперед, не раз вони хотіли кинутись на допомогу Туману, але вирішили що це випробування кошеня має пройти сам, бо якщо йому весь час допомагати, він звикне до цього, і не зможе сам впоратися зі своїми проблемами. могло бути й краще. Здається ти був не готовий до цього -Горіх

-Напевно-сумно зітхнув Туман-З мене ніякий Король не вийде, дарма тільки батько сподівається на мене!

-Не говори дурниць! -Шикнула Квітка -Могло бути і гірше. Це удача, що куниця впала з дерева і пошкодила собі лапу, адже невідомо скільки ви могли скакати по деревах. Мені не зрозуміло, навіщо заліз на дерево?

-Я думав що куниця мене там не дістане. Ніхто ж мені не сказав, що вона так спритно лазить по деревах!

-Як би не було, ти зміг перемогти куницю завдяки своїй помилці. Що ж, тепер слово за заходом сонця

Усі повернулися до табору, помічники, а саме вони мали розповісти подробиці пройдених завдань. Захід сонця було важко вибрати переможця, адже всі впоралися, незважаючи не малі помилки Горіха та Тумана. На його погляд Квітка впоралася краще за хлопчиків, але молодий Король не хотів обділити увагою сина. Захід дуже хотів щоб Королем обов'язково став його син Туман, хоча розумів що він набагато слабший за Квітку і Горіх. Тому Захід сонця сказав що всі впоралися на відмінно, не виділивши серед них кращого з кращих. Звичайно його рішення засмутило і навіть образило юних принців та принцесу, але вони не стали сперечатися з ним

-Мені здається чи твій брат навмисне не обирає переможця з нас? -Злилося темно-коричневе кошеня -Він напевно вже давно для себе вибрав свого переможця. Якщо це так, то навіщо влаштовувати усі ці випробування?

-Хочеш сказати, що переможець це Туман? -смикнула вухом Квітка -Мені часом теж так здається, чи так Туман?

-Ви Що це натякаєте? Що мій батько знущається з нас усіх. Я не розумію, якщо навіть я його обраний спадкоємець, то чому тато не говорить цього нам? Горіх має рацію, навіщо він влаштовує випробування?

-Може він просто боїться зізнатися - раптово в розмову трійці втрутилася Іскра, яка мимоволі почула їхню розмову -Що якщо Король просто боїться когось образити? Я випадково почула його розмову з Коршуном. Захід хотів скасувати завдання, але не хотів ображати вас. Він боявся, що плем'я його не зрозуміє

-Тоді це все пояснює! -Вскрикнула Квітка -Точно, Захід сонця просто не хоче нас ображати, тому не скасовує випробування і не називає переможця. Він до появи Горіха готував Тумана до майбутнього правління. Якби не я і не горіх, тоді все було як і раніше. Моє бажання стати Королевою племені, і раптова поява Горіха як першого спадкоємця “Вільних Вітрів” зруйнувала всі його надії. Але Захід сонця доведеться в майбутньому назвати ім'я свого спадкоємця, навіть якщо їм не виявиться Туман, а хтось інший, у нього немає вибору!

-Якщо чесно мені якось розхотілося бути Королем -вимовив Туман -Якщо мені не вдається зараз проявити себе як гідного принца, то я боюся уявити себе в ролі Короля. Ні, буде краще якщо Королем стане.

Домовити Туману не дала Квітка -Дура! Ти добрий принц, просто ти ще не готовий до таких випробувань! Але не слід забувати що крім нас є ще Око та Вітрогінка. Адже вони теж мають право на трон Заходу!

-Заспокойтесь-похитала головою Іскра-Захід сонця ще дуже молодий, хто знає що його чекає в майбутньому. Адже ніхто не знає скільки кошенят він до старості матиме. Мені щось нагадує, що на Очі та Вітрогонці він не зупиниться. Тому не варто ділити шкуру ще неубитого звіра. Де гарантія що ви залишитеся тут жити? Ще моє шосте почуття підказує що ні Квітка ні Горіх жити тут до смерті не будуть

-Якщо чесно-першим відповів Горіх-Те Іскра права. Якщо я програю у випробуванні, то мені тут нема чого залишатися. Але в мене все ж таки є надія на те, що Іскра відповість мені взаємністю, тоді заради неї я залишусь