Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"

Таким чином, із змісту коментованої статті випливає, що суддівське самоврядування — це підзаконна діяльність щодо самостійного колективного вирішення професійними суддями через виборні органи або безпосередньо їх колективами питань внутрішньої діяльності судів і суддівського корпусу, що здійснюється у встановлених законом межах.

До питань внутрішньої діяльності судів, зокрема, належать організаційне й кадрове, матеріально-технічне і фінансове забезпечення функціонування судів та діяльності суддів, соціальний захист і побутове забезпечення суддів та членів їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані зі здійсненням правосуддя.

Таким чином, органи суддівського самоврядування утворюються суддями для виразу їхніх інтересів як носіїв судової влади та забезпечення незалежності суддів.

Організаційними формами (органами) суддівського самоврядування виступають:

1) збори суддів, які проводяться суддями в місцевих і апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах, а також у Верховному Суді України;

2) конференції суддів загальних місцевих та апеляційних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

4) конференції суддів спеціалізованих судів;

5) з’їзд суддів України;

6) ради суддів, в тому числі рада суддів України.

Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів, у тому числі щодо:

— забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, суддів, захисту від втручання в їх діяльність;

— участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контролю за додержанням встановлених нормативів вказаного забезпечення;

— вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції та до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

— заохочення суддів та працівників апарату судів;

— здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Органи суддівського самоврядування, взаємодіючи із судами, Державною судовою адміністрацією України та іншими правоохоронними органами, мають сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, недоторканність і безпеку суддів, забезпечувати захист суддів від втручання у судову діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами в системі судів.

Обов’язок щодо забезпечення належних умов діяльності органів суддівського самоврядування покладається на Державну судову адміністрацію України, яка, виконуючи функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України, здійснює також фінансове забезпечення діяльності цих органів за рахунок коштів Державного бюджету України.

1. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з’їзд суддів України.

2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

2) ради суддів відповідних судів;

3) конференції суддів відповідних судів;

4) Раду суддів України;

3) з’їзд суддів України.

3. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом.

Коментована стаття визначає і конкретизує організаційні форми суддівського самоврядування, якими є збори суддів, конференції суддів, з’їзд суддів України та їх виконавчі органи (ради суддів).

Суддівське самоврядування через відповідні збори суддів здійснюється суддями кожного місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України.

Здійснення суддівського самоврядування через конференції суддів запроваджено за принципами територіальності і спеціалізації судового устрою. В АРК, областях, містах Києві і Севастополі проводяться конференції суддів відповідних місцевих судів та апеляційного суду кожної адміністративно-територіальної одиниці, а також конференції суддів спеціалізованих судів. Виконавчими органами конференцій суддів є відповідні ради суддів.

З’їзд суддів України є найвищим органом суддівського самоврядування і проводиться за представництвом делегатів суддів усіх судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України. Делегати на з’їзд суддів України обираються конференціями суддів та визначеними цим Законом зборами суддів за нормами представництва, встановленими Радою суддів України при скликанні з’їзду суддів. Рада суддів України є виконавчим органом з’їзду суддів України.

Збори суддів — це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Збори суддів місцевого суду скликаються головою відповідного суду як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів скликаються пленумом відповідного суду за власною ініціативою, або за пропозицією голови суду, або на вимогу не менш як однієї третини від загальної кількості суддів даного суду.

Збори суддів місцевого суду скликаються за необхідності, але не рідше одного разу на шість місяців. Збори суддів апеляційних судів скликаються не рідше одного разу на три місяці.

Збори суддів місцевого суду є повноважними, якщо на них присутні не менш як дві третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів апеляційних судів є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду та інші особи. Проте у голосуванні беруть участь лише судді.

На зборах суддів обговорюються питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймаються з цих питань рішення, що є обов’язковими для