Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Чейз нарешті розслабився. Лише тоді його руки відпустили. Він рвучко обійняв Кейт і міцно притис до себе.

– Я дуже злякався за тебе. – Видихнув він десь у районі її скроні. Впечився пальцями у потилицю, а іншою рукою міцно тримав за талію. Притискав так, наче в нього хтось в цю хвилину намагався забрати Кейт.

Вона відчувала, як шалено б'ється його серце і продовжувала гладити Чейза, заспокоюючи так їх обох.

– Знаю, коханий, знаю. Але все вже позаду. Ми в безпеці.

– Це я тебе мушу заспокоювати. – забурмотів незадоволений собою Чейз.

Кейт похитала головою і поцілувала його в щоку.

– Так, я злякалася, але вже прийшла до тями. А ти зараз був спроможний на вбивство. І це все могло б дуже погано закінчитися. Не варто через ту Лексі ламати своє життя.

Чейз слухав її і, продовжуючи міцно обіймати, приводив до норми дихання. Адреналін ще вирував в крові, але треба було заспокоюватися.

Поліція, що нарешті під'їхала, вже одягла наручники на Лексі. Але та почала вириватися, як скажена кішка і кричати на всю вулицю:

– Ненавиджу! Обох вас ненавиджу. Кей, вбила би тебе! Ти в мене все вкрала, сучка!

Кейт більшу частину тих криків не розібрала, бо Чейз затулив її вуха і пильно дивився у вічі. А потім почав так ніжно цілувати, що їй взагалі стало байдуже, що там верещить Лексі.

До схлипуючого від переляку Сьюзі підскочив, Адам, що нарешті звільнився від утримування Лексі. Це саме він, побачивши що відбувається, встиг збити з ніг нападницю.

– Сьюзі, білявий мій янголе, з тобою все добре? Ти не постраждала? – тараторив він, оглядаючи її, чим здивував настільки, що Сьюзі геть забула про сльози.

Вона дивилася на чоловіка завмерлим поглядом. Це дійсно Адам, їх легковажний  айтішник, який завжди здавався їй надто дивакуватим, зараз назвав її ангелом?

Поки вона намагалася усвідомити це, Адам погладив її по плечах і притиснув до себе, лагідно обіймаючи. Сьюзі завмерла в його руках, а перед очима замигали спогади недавніх подій.

Їм з Кейт шалено пощастило, що Адам вийшов надвір незадовго після них. Спеціально вийшов, щоб помилуватися Сьюзі, з якою в офісі перетинався нечасто. Він побачив якусь дивну жінку, яка швидко наближалася до дівчат. І чомусь одразу відчув в ній загрозу. А коли побачив, що вона збирається щось кинути в них, в кілька стрибків опинився поруч і збив нападницю з ніг.

Як зрозумів пізніше, дуже вдало збив, оскільки кислота не потрапила на жодного з них  чотирьох. Він же й утримував нападницю, доки не віддав в руки поліції.

А поки утримував, стежив за переляканою та розгубленою Сьюзі, і вирішив, що більше не приховуватиме від неї, як вона йому подобається.

Сьюзі підняла на нього погляд, із застиглим запитанням в очах. І Адам у відповідь тепло усміхнувся.

– Ми все обговоримо, коли ти прийдеш до тями. Давай я відвезу тебе додому? – Запитав із надією в голосі.

І щасливо посміхнувся, коли отримав ствердний кивок від незвично мовчазної Сьюзі.

Поруч із ними Кейт намагалася вмовити Чейза теж поїхати додому.

– Ні, Чейз. Ми не поїдемо до клініки. Зі мною все гаразд. Із дитиною теж. – А коли Чейз спробував знову заперечити, перебила його. – Хочеш – можеш зателефонувати до лікаря. Але я хочу додому. Я втомилася і перелякалася. Досить на сьогодні з мене стресу. Хочу відпочити. І тобі те ж треба.