Читати книгу - "Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні"

— Як добре, що тут не вмирають, Тейрене, - заспокоїла я його. – Тож можна творити те, що ти так побоювався у реальному житті. Ну ж бо! Давай! Я хочу хоч цього разу виграти!

— А що буде за мій програш? - усміхнувся чоловік і примружив лукаво очі.

— Я виконаю всі твої бажання, безсовісний нахаба! Це твої хитрощі? Я хочу виграти в чесній битві, Тейрене! А не…

Чоловік так різко зіскочив, що я й не зрозуміла, що «змагання» вже почалися. Він підбіг до коня, застрибнув, обернувся до мене і підморгнув:

— Наздоганяй!

— Ах ти…

І я, заливаючись сміхом, застрибнула на коня, а потім ми разом помчали назустріч своєму щастю.

*****

20 років потому. Реальний світ землі.

— Тейрене? На тебе всі чекають, - звернувся Деніель до молодого чоловіка, так схожого на його дядька.

Вони стояли в усипальниці, в якій лежали тіла Тейрена Роукса і Еріел Дорет-Ерлоу. Поклавши руку на плече Тейрену-молодшому, Деніель по-батьківськи поплескав його.

— Все добре?

— Так… просто… навіть не віриться, що цей день настав.

— Ти завжди знав, що трон належить тобі. Прийшов час. Сумуєш, що батьків немає з тобою поряд?

Тейрен-молодший сумно посміхнувся.

— Не знаю. Важко відповісти. Мені іноді здається, що бачу їх уві сні. Двох. Щасливих. І мені на душі стає тепло. Але я прийшов на прохання дир'єса. Він хотів висловити подяку за те, що дозволив відродитися та розширити свої землі. Все було вирішено долею так, як мало бути. Не одружившись з Алією, ми втратили б нові території. А я… – народився б у будь-якому разі, – посміхнувся молодий чоловік.

—  Тепер головне, не помилитися з нареченою, - підсміюючись, скривився Деніель. – З мене вистачило однієї історії. Слава богам, із щасливим кінцем.

Тейрен повернувся, і Деніель сумно відзначив схожість чоловіка з його батьком. Лише очі належали його матері, Еріел.

— Дир'єс знову говорить про те, що доля зробила все можливе і неможливе, щоб я з'явився на світ. Дитина від істинної – майбутній болотяний демон. Якби батько дізнався про те, що моя мати – зрадниця до всього, що трапилося – мене не було б.

— Він має рацію, - погодився Деніель з Тейреном.

І вперше… за стільки років відпустив Тейрена та Еріел. Нарешті, пробачивши жінку за її жорстоку помилку.

Шановні читачі! Щиро дякую за підтримку! 

Не забудьте підписатися на сторінку автора, якщо не хочете пропустити новинки!)

А новинка обіцяє бути вже дуже скоро і без... експериментів)

Мирного неба)

Кінець