Читати книгу - "Парі на каченя, або Пограємось хлопчики, Тіна Вітовт"

Жарти жартами, а подругу рятувати треба. Он зараз вбивство виделкою скоїть, потім виправдовуйся: "він сам винен". За адвоката треба буде думати, хоча тут їх три в наявності, ну один з них постраждалим буде рахуватися, Артема візьмемо захистом, він все-таки Лєркін брат, маємо свої блати.

Підхопила тістечка разом із уже холодним чаєм, торта я вже заточила, і вперед до їхнього столика. Треба ж було придумати розсунути столи, ще зі вчора зробили з чотирьох менших один великий, щоб усі помістились, так ці гаврики, зробили на вечір з одного два, а ми і не помітили коли. Це все їхні підступні дії, щоб нас з Лєркою дезорієнтувати, і схопити зненацька.

За своєю суперечкою вони мене навіть не помітили, чим я вирішила скористатися, посиджу тістечка пожую, розважальну програму подивлюсь та послухаю.

- Лєрусь, Кицюнь, чому ти така сварлива? - підлещувався Стас.

- Яка я тобі Кицюня?! Ти геть здурів Стас, чи в сосну стукнуся? - обурилася Лєра.

- Ні Кицюня, поки ніс тобі тортика ніяких дерев не зустрічав.

- А й справді, ти міг зустріти хіба що двох ослів, так як третій біля мене сидить.

- Чесно? - удавано дивується, - а я не помітив тут домашніх тварин у вас.

- То ти ще й сліпенький. Мати рідна, і де ти взявся на мою бідну голову? - простогнала взявшись за голову.

- Так, твоя ж мама, рідна то, і запросила, - знайшовся, - так просила та благала за її дівчинкою приглянути, за скарбом її найбільшим, - от блазень.

- Цікаво, якщо я скарб, то Артем тоді хто? - з хитринкою дивиться Лєра на нього, а ну як виплутається.

- А... Артем, так гордість та опора Артем.

- П'ять балів за оригінальність, ти прямо капітан Очевидність, - і далі колупається в своєму тортику, правильно, якщо виделка зайнята ділом, менше травмованих навколо.

- Чому ти така колюча?

- Їжака проковтнула.

- Бідненьке звірятко, навіщо ти так з ним? Он дітки плакати будуть.

- Які ще дітки, що ти мелиш? - простягла Лєра.

- Так їжака, як їх, їжаченята, о, - ще й палець доверху підняв.

- Мені цікаво, ти справді такий дурко, чи тільки прикидаєшся, - незнаю що вона побачила у нього на обличчі, - що ти вже знову придумав? З мене твоїх сьогоднішніх казок вистачить на тиждень вперед.

- От я подумав і вирішив, якщо вже ми тут відпочиваємо разом, може нам спробувати парою стати?

Чого? Ми з Лєркою подавилися, я тістечком, вона тортом. І тут мою присутність голуб'ята розкрили.

- О, Рита, - як нівчому не бувало продовжив Стас, трошки постукавши по спині мене, а потім Лєру, і подав серветки, - Кицюня, акуратніше їсти потрібно, не поспішай, я ще тобі солодощів принесу.

- Та ти просто, сама галантність, - фиркнула Лєра, - краще менше нісенітниці верзи, от і не буду давитися, цими солодощами.

- О, що тут сталося? Дівчата з вами все гаразд? - Артем з'явився з великим френчпресом з чаєм, правильно щоб на всю компанію вистачило.

- А я вирішив весь торт принести, - це вже Тимур, - і тістечок ще взяв. То ми будемо разом сидіти?

На його зауваження я з Лєрою тільки зло зиркнули на нього.

- Ну разом так разом, - швидко погодився Тимур, знизавши плечима. Ну хоч не сперечався, і на цьому спасибі.

Ще деякий час ми посиділи. Хлопці нас розважали смішними історіями зі свого студентського життя. Та день нас втомив. І коли вирішили прибрати та іти відпочивати, хлопці нас здивували. Забрали посуд з наших рук і почали наводити лад самі. Було приємно спостерігати за цим дійством. А помітивши, що ми відверто уже позіхаємо відправили відпочивати в ліжечка, запевнивши, що і самі з усім взмозі розібратися, і без нашого пильного нагляду.