Читати книгу - "Викрадена перевертнем., Галина Курдюмова"

Чи зараз? Цікавість слабо ворухнулася десь глибоко всередині. Я спустилася з дивана, стала на коліна і витягла з-під нього старенький зошит. Протерла обкладинку від пилу. І що ми маємо? Красивим каліграфічним почерком із завитками було виведено ім'я «Елізабет Бейлер», трохи нижче написано: «Мій Щоденник».

Не люблю щоденників. Сама ніколи не вела та чужими не цікавилася. Спогади якоїсь панночки, зітхання з приводу того, як на неї хтось подивився, і чи не означали слова «Приємна погода, чи не так?», що гарний пан хоче на ній одружитися. Нісенітниця! Навіщо я її притягла?

Я засмучено жбурнула зошит назад під диван. Хіба що в туалеті знадобиться, якщо папір скінчиться.

Сказала: спати, отже, спати.