Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Божество різанини 📚 - Українською

Читати книгу - "Божество різанини"

388
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Божество різанини" автора Ясміна Реза. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14
Перейти на сторінку:
— фальшивка. І мені дуже шкода.

АННЕТ (скорботно): Ха-ха-ха!..

АЛЕН: Коли ви це казали?

ВЕРОНІК: Коли ви були у ванній кімнаті.

АЛЕН: Ви були знайомі якихось п’ятнадцять хвилин — і вже вирішили, буцімто вона фальшива?

ВЕРОНІК: Фальш у людях я відчуваю миттєво.

МІШЕЛЬ: Це правда — відчуває.

ВЕРОНІК: У мене на такі речі нюх.

АЛЕН: А що це означає — «фальшива»?

АННЕТ: Я не хочу це слухати! Алене, навіщо ти примушуєш мене слухати це!

АЛЕН: Цуцику, заспокойся.

ВЕРОНІК: Вона заокруглює гострі кути. Хоч і поводиться пристойно. Ця справа цікавить її не більше, ніж вас.

МІШЕЛЬ: Це точно.

АЛЕН: Авжеж, це точно.

ВЕРОНІК: Отже, ви згодні?

МІШЕЛЬ: Та чхати вони хотіли! Це було очевидно від самого початку. І вона також — ти маєш рацію!

АЛЕН: А ви, отже, ні? (До Аннет:) Люба, дозволь мені. Поясніть мені, Мішелю, що значить «бути стурбованим»? Що це за вислів такий? Ви маєте більш переконливий вигляд, коли поводитеся по-хамськи. Насправді, тут усім начхати — крім Веронік, яка, треба віддати належне, тримається досить чесно.

ВЕРОНІК: Не треба мені віддавати належне, не треба, чуєте?!

АННЕТ: Одначе я стурбована. Я дуже стурбована.

АЛЕН: Наша стурбованість, Аннет, істерична, ми не схожі на справжніх героїв у реальному житті. (До Веронік:) Одного разу я бачив по телевізору вашу приятельку Джейн Фонду — одразу закортіло повісити на стіну плакат «Ку-Клус-Клану»…

ВЕРОНІК: А чого це вона раптом моя приятелька? До чого тут узагалі Джейн Фонда?!

АЛЕН: Бо ви належите до одного типу. До категорії активних жінок, які не бояться приймати рішення — а це мало кому подобається в жінках. Від вас ми, чоловіки, чекаємо чуттєвості, пристрасті, гормонів. А жінки, які демонструють ясний розум, жінки, які стоять на сторожі світу, викликають у нас відразу — навіть бідолашному Мішелеві, вашому чоловікові, гидко…

МІШЕЛЬ: Даруйте, але не треба говорити від мого імені!

ВЕРОНІК: Мені глибоко байдуже, що ви любите у жінках! Де ви відкопали цю тираду, цікаво? Ви належите до того типу чоловіків, на чию думку всім начхати!

АЛЕН: Бачте, як горлає. Мов матрос на рибацькому човні у позаминулому столітті!

ВЕРОНІК: А вона хіба не горлає?! Хіба не горлає, коли править, буцімто її маленький вилупок мав право загилити нашому синові?

АННЕТ: І правильно зробив, що загилив! Бо ваш синок — гомік!

ВЕРОНІК: О, тепер, певно, вам стало краще, чи не так?

АННЕТ: Ходімо, Алене! Що ми робимо в цій халупі?

Удає, ніби йде, потім швидко розвертається, підходить до тюльпанів і з розмаху ляскає по вазі. Квіти злітають у повітря, розсипаються по кімнаті.

АННЕТ: Ось що я зроблю з вашими жалюгідними квітами! Дешеві тюльпани! Ха-ха-ха! (Починає ридати.) Це найгірший день у моєму житті…

Мовчанка. Усі шоковані.

Мішель підбирає щось із підлоги.

МІШЕЛЬ (до Аннет): Це ваше?

АННЕТ (бере футляр, відкриває і дістає звідти окуляри): Дякую…

МІШЕЛЬ: Не пошкодилися?

АННЕТ: Здається, ні…

Пауза.

МІШЕЛЬ: А я вважаю…

Ален починає збирати стебла і пелюстки тюльпанів.

МІШЕЛЬ: Не треба.

АЛЕН: Я допоможу…

Дзвонить телефон. Повагавшись мить, Веронік бере слухавку.

ВЕРОНІК: Так, котику… Справді?.. Але ж ти зробиш домашнє завдання у Аннабель?.. Ні, котику, ми його не знайшли… Так, я ходила аж до супермаркету. Слухай, котику, ти ж знаєш Хрумка — він дасть собі раду, треба у нього вірити. Гадаєш, йому було весело самому у клітці?.. Тато дуже засмучений, він не хотів робити тобі боляче… Ну що ти… Поговори з ним. Слухай, котику, у нас і так повно клопотів із твоїм братом… Хрумко харчуватиметься… листячком… жолудями, каштанами… він знайде, що їсти… черв’яки, равлики, сміття — він же всеїдний, як і ми, котику… До побачення, моя люба.

Пауза.

МІШЕЛЬ: Певно, ця тварина зараз натоптує собі черево.

ВЕРОНІК: Я так не думаю.

Мовчанка.

МІШЕЛЬ: Звідки нам знати?

Інформація видавця

УДК 82-2

ББК 84.4 Фра-44

Р-34

Ясміна Реза

Yasmina REZA

БОЖЕСТВО РІЗАНИНИ

LE DIEU DU CARNAGE

П’єса

З французької переклав Іван Рябчій

Перекладено за виданням:

Yasmina Reza

Le dieu du carnage

Éditions Albin Michel, Paris

ISBN: 978-2-226-17374-4

© Éditions Albin Michel et Yasmina Reza, 2007

Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» 2016 року.

Усі права застережені. Жодну частину цього видання не можна перевидавати, перекладати, зберігати в пошукових системах або передавати у будь-якій формі та будь-яким засобом (електронним, механічним, фотокопіюванням або іншим) без попередньої письмової згоди на це ТОВ «Видавництво Анетти Антоненко».

© Éditions Albin Michel et Yasmina Reza, 2007

© Іван Рябчій, український переклад, 2015

© «Видавництво Анетти Антоненко», 2016

ISBN 978-617-7192-55-7

ISBN 978-617-7192-29-8 Серія «Колекція театральна»

Літературно-художнє видання

Колекція театральна

Ясміна Реза

Yasmina REZA

БОЖЕСТВО РІЗАНИНИ

LE

1 ... 13 14
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Божество різанини», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Божество різанини"