Читати книгу - "Мафіозник і особлива дівчина , Аліна Бекет "

Ніч, коли Рік увірвався до резиденції президента, була темною і неспокійною. Охорона була численною, але ретельно продуманий план команди дозволив нейтралізувати більшість із них без пострілів.

Рік дістався до кабінету Маршалла, де той спокійно сидів за столом, тримаючи в руках склянку віскі.

– Нарешті, – сказав Маршалл, навіть не намагаючись чинити опір. – Я знав, що ти прийдеш.

– Ти вбив мого батька, – холодно промовив Рік, націливши пістолет на президента.

– Твій батько був загрозою, – спокійно відповів той. – Він хотів зруйнувати систему, яка тримала тебе і таких, як ти, у владі.

– Це не виправдання, – сказав Рік.

Маршалл лише усміхнувся.

– Ти думаєш, убивши мене, ти щось змінюєш? Я – лише частина механізму. Вб'єш мене – з’явиться інший.

Рік замислився на мить.

– Ти маєш рацію, – сказав він. – Але це не зупинить мене.

Замість того щоб стріляти, Рік дістав флешку і кинув її на стіл.

– Тут усі твої злочини. І завтра весь світ про них дізнається.

Обличчя Маршалла потемнішало.

– Ти граєш із вогнем, Ріку.

– Ні, це ти переграв, – відповів Рік, залишаючи кабінет.