Читати книгу - "Душа між світами , Marina K"

Через годину вони вже стояли біля входу до невеликого, затишного кінотеатру. Ніч була прохолодною, але затишною. Макс тримав двері відчиненими, пропускаючи Таю вперед.

— Ти точно впевнена, що любиш комедії? — запитав він, коли вони сіли у крісла.

— А ти що, не любиш? — відповіла Тая, сміючись.

— Ну, іноді вони надто дурні, — пожартував Макс, вдавано зітхаючи.

Сеанс почався. Фільм був легкий і смішний, повний невимушених моментів, які змушували забути про все. Але Тая помічала, як Макс періодично поглядав на неї, неначе перевіряючи, чи вона справді насолоджується вечором.

Коли світло в залі знову увімкнулося, Макс потягнувся й усміхнувся:

— Ну що, я вибрав правильний фільм?

— Однозначно, — відповіла Тая, піднімаючись.

На виході з кінотеатру вони прогулювалися вечірнім містом, яке було залите вогнями ліхтарів. Макс розповідав кумедні історії зі свого дитинства, змушуючи Таю сміятися.

— Дякую, що витягнув мене, — сказала вона, коли вони вже підходили до її дому. — Це був чудовий вечір.

— Завжди радий, — відповів Макс, трохи почервонівши. — Якщо захочеш, можемо повторити.

— Подивимося, — хитро відповіла Тая, усміхаючись.

Коли двері зачинилися за нею, Тая ще довго думала про цей вечір. Макс здавався таким простим і щирим, що поруч із ним вона могла хоч на мить забути про складнощі свого нового життя.