Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Проклята душа, Дроянда 📚 - Українською

Читати книгу - "Проклята душа, Дроянда"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Проклята душа" автора Дроянда. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14
Перейти на сторінку:
Розділ 13

Дорога назад була дивною. Ніби після Вежі Води світ став тихішим, повільнішим… глибшим. Кожен подих Лії був сповнений новим змістом, кожен погляд на Ейдана — теплом, яке важко описати словами.

Коли вони нарешті вийшли з туману, перед ними з’явився знайомий силует — їхнє селище. Дим з димарів, шурхіт листя, запах свіжого хліба... Таке звичне і водночас нове.

— Додому, — прошепотала Лія, стискаючи кулон на шиї — подарунок матері. Вона завжди носила його, та після Вежі здавалося, ніби він став світлішим.

Біля воріт їх зустріла Тея — подруга Лії. Вона стояла мовчки, поки не кинулася обіймати.

— Ти жива! — вигукнула вона крізь сльози. — Ми думали, ви… загинули.

— Ми майже загинули, — тихо сказав Ейдан. — Але вона врятувала нас.

Він глянув на Лію. Тея підозріло прищурилась.

— Щось між вами змінилося, так?

Лія лише всміхнулась. Ніжно, глибоко.

— У нас тепер є щось важливе. Щось, що ми пронесемо крізь усе.

Тим часом у будинку Лії мати в сльозах обіймала доньку, а батько, стримуючи емоції, мовчки поклав руку їй на плече.

— Ти стала старшою, — сказав він. — Але все ще наша дівчинка.

Ейдан залишився на порозі, не наважуючись увійти.

— Ти частина цієї родини тепер, — сказала мати Лії, запрошуючи його жестом.

За вікном почав падати дощ — тихий, лагідний, як спогад.

І того вечора, біля вогню, Лія сиділа поруч з Ейданом. Її голова на його плечі, його рука — на її пальцях. Вони мовчали, але в тій тиші було більше, ніж у тисячах слів.

— Це ще не кінець, правда ж? — прошепотала вона.

— Ні, — усміхнувся він. — Це тільки початок.

В ту ніч, коли всі заснули, Лія довго лежала у ліжку, слухаючи, як дощ стукає у вікно. Її думки не давали спокою: тепло рідної оселі змішувалося з передчуттям — щось ще попереду, щось велике, незрозуміле. Ейдан спав у гостьовій кімнаті, та вона відчувала його присутність, ніби між ними утворився невидимий зв’язок, що не розірвати.

Вона встала. Тихо. Накинула на плечі плед і вийшла на ганок. Повітря було свіже, дощ вщух, тільки пахло вогкістю й ніччю.

— Ти теж не спиш, — пролунало з темряви.

Ейдан стояв під деревом, мовчазний, як завжди, але зараз у його очах світилась м’якість.

— У тебе обличчя ніби ти про щось думаєш. Сильно, — прошепотіла Лія, наближаючись.

— Я згадую, — відповів він. — Згадую те, що довго ховав від себе. І від тебе.

— Ти можеш мені довіритись.

Ейдан глянув на неї — довго, мовби намагався знайти правильні слова.

— Колись я належав до Вартових Веж. Нас було семеро. Ми охороняли місця сили. Але одного дня один із нас зрадив.

— І ти втік?

— Ні. Я вижив, коли інші… не змогли. І я шукав відповідь, чому саме я. Поки не зустрів тебе.

Лія завмерла. Її серце калатало. Це було… несподівано. Але й логічно. Вона відчувала, що в ньому — більше, ніж просто тінь.

— То це не кінець. Твоє минуле наздожене тебе, правда?

— Воно вже поруч.

У темряві зашелестіло листя. Вдалині блимнуло блакитне світло — коротко, мовби спалах. Ейдан стиснув кулаки.

— Вони знайшли мене.

Лія стала поряд.

— Ну й що? Ми вже проходили крізь воду. Пройдемо й через це.

Він усміхнувся. Трохи сумно, трохи захоплено.

— Ти — мій вибір, Ліє.

— І я вибираю тебе. Завжди.

Десь у лісі знову спалахнуло світло.

А в серцях обох — полум’я.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 13 14
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Проклята душа, Дроянда», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Проклята душа, Дроянда"