Читати книгу - "ВІа бра, Сергій Олексійович"

Мені на щастя вдалося їх відмовити одягати що-небудь зухвале і занадто сексуальне.
- Не вистачало, щоб ще весь парк збігся на вас дивитися.

- Давайте одягнемося якось простіше і скромніше, - попросив я Альбіну, Надю та Віру.

- Ну вже ні, - почала сміятися Надя.

– Тобі хіба Антона та Миколи мало? – Резоно помітила їй Віра.

- Дівчата. Правда, давай, одягнемося скромніше, - підтримала мене Вірочка.

- Ну, давайте, - неохоче погодилася Альбіна.
І вони одягнулися...

- Знаєте. - Тільки й розвів я руками. - Якщо це скромніше, то тоді я просто не маю слів.