Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Гаррі Поттер і в'язень Азкабану 📚 - Українською

Читати книгу - "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану"

472
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану" автора Джоан Роулінг. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 90
Перейти на сторінку:
щурами в клітці він здавався вкрай жалюгідним.

- Гм... - відьма взяла Скеберса. - А скільки ж йому років?

- Не знаю, - відповів Рон. - Досить старий. Раніше належав братові.

- А що він уміє робити? - поцікавилася відьма, уважно розглядаючи Скеберса.

- Е-е... - замислився Рон. Правду кажучи, Скеберс ніколи не виявляв жодних талантів. Відьма ковзнула поглядом зі Скеберсового драного лівого вуха до лапки, на якій бракувало пальця, і поцокала язиком.

- Добряче його життя пошарпало, - сказала вона.

- Мені його Персі вже таким дав, - почав виправдовуватися Рон.

- Такий звичайний пацюк живе не довше трьох років, - пояснила відьма. - Якщо хочеш витривалішого, можеш глянути на них...

Вона показала на чорних щуриків, які знову почали стрибати.

- Е, викаблучуються, - пробурмотів Рон.

- Ну, якщо не хочеш його міняти, то спробуй цей тонізуючий засіб для щурів, - порадила відьма, дістаючи з-під прилавка маленький червоний флакончик.

- Добре, - сказав Рон. - А скільки... ОЙ!!!

Рон різко нагнувся. З найвищої клітки йому на голову стрибнуло щось величезне, руде і з шаленим пирханням кинулося на Скеберса.

- КРИВОЛАПИКУ, НЕ СМІЙ!!! - заверещала відьма, але Скеберс, наче брусок мила, вислизнув у неї з рук, розкарячено гепнувся на підлогу і помчав до дверей.

- Скеб! - вигукнув Рон і вилетів услід за пацюком. Гаррі побіг за ними.

Хвилин з десять вони не могли знайти Скеберса, що заховався під сміттєвим бачком біля крамнички «Усе для квідичу». Рон запхнув тремтячого пацюка в кишеню, тоді випростався і потер голову.

- Що то було?

- Або величезний кіт, або маленький тигр, - відповів Гаррі.

- А де Герміона?

- Мабуть, вибирає сову.

Вони повернулися в «Магічний звіринець» саме тієї миті, коли звідти вийшла Герміона, але без сови. Вона міцно притискала до себе величезного рудого кота.

- Ти купила цього монстра? - роззявив рота Рон.

- Він чудовий, правда? - усміхалася Герміона.

«Це вже як на кого», - подумав Гаррі. Руде котяче хутро було густе й пухнасте, але сам кіт був криволапий, а морду мав люту й на диво плескату, немовби лупнувся нею об цегляний мур. Тепер, коли поблизу не було Скеберса, кіт задоволено муркотів.

- Герміоно, та він мало не зняв з мене скальп! - обурився Рон.

- Він же не хотів, правда, Криволапику? - лагідно промовила Герміона.

- А Скеберс? - Рон показав на відстовбурчену кишеню. - Йому потрібна тиша і спокій! А тут під боком чигатиме цей котяра!

- До речі, ти забув тонізуючий засіб для щурів, - сказала Герміона, подаючи Ронові червоний флакончик. - І не хвилюйся, Криволапик буде в моїй спальні, а Скеберс - у твоїй. Усе буде нормально. Бідний Криволапонько!.. Відьма каже, що він уже хтозна-скільки пробув у її крамниці: ніхто його не купував.

- Цікаво, чому? - зіронізував Рон.

Вони рушили до «Дірявого Казана». Там уже сидів містер Візлі й читав «Щоденного віщуна».

- Гаррі! - усміхнувся він. - Як ся маєш?

- Дякую, добре, - відповів Гаррі, і вони всі троє підійшли до містера Візлі.

Містер Візлі відклав газету. З фотографії на Гаррі знову дивився Сіріус Блек.

- Його ще й досі не впіймали? - поцікавився він.

- Ні, - похмуро відповів містер Візлі. - Міністерство перекинуло нас усіх на його пошуки, але поки це нічого не дало.

- А якщо ми його впіймаємо, нам дадуть якусь винагороду? - поцікавився Рон. - Було б непогано на цьому заробити...

- Не роби з себе посміховиська, Роне! - урвав його містер Візлі, якому було явно не до жартів. - Тринадцятирічний чарівник не подужає впіймати Блека. Це зроблять азкабанські вартові, згадаєш мої слова.

Тут у шинок увійшла місіс Візлі з покупками, а за нею п'ятикласники - близнюки Фред і Джордж, новий староста школи Персі та Джіні - наймолодша і єдина донька в родині Візлів.

Джіні завжди захоплювалася Гаррі, проте страшенно ніяковіла при зустрічі з ним. Минулого семестру у Гоґвортсі він урятував їй життя, і тепер вона знітилася ще більше, ніж звичайно. Вона пробурмотіла «привіт», навіть не глянувши на Гаррі. А от Персі подав йому руку так поважно, мовби вони зустрілися вперше.

- Гаррі, приємно тебе бачити.

- Здоров, Персі, - ледве стримався від сміху Гаррі.

- Сподіваюсь, у тебе все гаразд? - бундючно потиснув йому руку Персі. Це скидалося на зустріч з мером міста.

- Все добре, дякую...

- Гаррі! - Фред відіпхнув Персі й уклонився. - Ти шикарно виглядаєш, старий...

- Грандіозно! - затряс Гарріну руку Джордж. - Просто фантастично!

Персі насупився.

- Та годі вже, - сказала місіс Візлі.

- Мамо! - вигукнув Фред, ніби щойно її побачив, і також потиснув їй руку. - Як приголомшливо тебе бачити...

- Я сказала - годі! - відрізала місіс Візлі, розкладаючи на вільному стільці свої пакунки. - Вітаю, любий Гаррі! Мабуть, ти вже чув цю чудову новину? - Вона показала на новесенький срібний значок на грудях Персі. - Уже другий староста школи в нашій родині! - гордовито мовила вона.

- І останній, - ледь чутно додав Фред.

- Я в цьому не сумніваюся, - спохмурніла місіс Візлі. - Вас так і не обрали старостами гуртожитку.

- А навіщо це нам? - скривився Джордж. - Щоб ніякої радості в житті не лишилося?

Джіні захихотіла.

- Який ти приклад подаєш своїй сестрі! - обурилася місіс Візлі.

- Матусю, Джіні може брати приклад ще й з інших братів, - пихато мовив Персі. - Я піду переодягнуся до вечері...

Він вийшов. Джордж тяжко зітхнув.

- Ми хотіли замурувати його в піраміді, - прошепотів він Гаррі. - Але мама це помітила.

*

Вечеря вдалася на славу. Шинкар Том зсунув докупи три столи, і всі семеро Візлів, Гаррі й Герміона з задоволенням ум'яли обід з п'яти смачнющих страв.

- Тату, а як ми завтра доберемося до Кінґс-Кросу? - запитав Фред, коли вони наминали розкішний шоколадний пудинг.

- Міністерство дасть нам пару машин, - відповів містер Візлі.

Усі погляди втупилися в нього.

- Чого б це? - здивувався Персі.

- Завдяки тобі, Персі, - серйозним тоном промовив Джордж. - До речі, на капоті навіть будуть прапорці з написом «ВЦ»...

- ...тобто «Велике Цабе», - розшифрував Фред.

Усі, крім Персі й місіс Візлі, пирснули сміхом просто на пудинг.

1 ... 12 13 14 ... 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану"