Читати книгу - "Натюрморт із вудилом"

Голландськими парками гарцював певний різновид вірусу, під впливом якого пелюстки віночка тюльпана часто набували фантастичних форм із потороченими та хвилястими краями. Невдовзі на цій патології навчилися робити гроші.

І врешті, що особливо важливо для наших міркувань про природничі підстави тюльпанової манії, — жодна інша квітка не мала такої кількості ґатунків. Існувало переконання, що цій рослині притаманна особлива властивість: рано чи пізно, спонтанно, тобто без участі людини, вона дає нові мутації, нові різнобарвні форми. Казали, що природа полюбила цю квітку і без кінця бавиться з нею. Висловлюючись більш приземлено, покупець тюльпанової цибулини перебував у становищі гравця в лотерею. Сліпа доля могла обдарувати його величезним багатством.

У першій половині XVII століття голландці пишалися трьома речами: наймогутнішим і непереможним флотом, «насолодою свободи, більшої, ніж будь-де» і, коли можна в одному реченні поєднувати справи різної важливості, принаймні кількома сотнями ґатунків тюльпана. Здавалося, словник не встигає за цим багатством природи. Маємо у ті часи п’ять ґатунків Дива, чотири Смарагди, аж тридцять Зразків досконалості (що є певним семантичним зловживанням цим словом). Обдаровані фантазією вигадували назви, сповнені поезії, — Королівський агат, Діана, Арлекін, а позбавлені уяви називали своїх улюбленців просто: Строкатий, Діва, Червоно-жовтий. Щоб дати собі раду зі зростаючими потребами, були також запроваджені військові звання, ба навіть припасована історія, отож маємо Адмірала ван Енкгейсена, Генерала ван Ейка тощо, проте і їх один спритник вирішив сміливо переплюнути, назвавши свій ґатунок Генералом Генералів. Звісно, не бракує Короля, Віце-Короля, Герцога, так, наче в усьому цьому розмаїтті, яке межує з хаосом, хотіли запровадити аристократично-військовий лад.

Величезна кількість ґатунків тюльпанів, які вдалося вивести у Голландії, будить подив і приголомшення, але в ній також полягав зав’язок катастрофи. Коли гра точиться з використанням незначної кількості карт, вона зазвичай банально простацька та завершується швидким підсумком; коли, натомість, гравці оперують, скажімо, кількома колодами, це відкриває простір для застосування складних комбінацій, інтелігентної стратегії, виваженого ризику і завбачливих методик. Подібне сталось і з тюльпаном — треба було тільки узгодити, які ґатунки віднести до «тузів», а які до «мізерії».

Це, звичайно, дуже спрощена схема, перше несміливе наближення до теми. Ігрові елементи, без сумніву, чинили своє, однак насправді тюльпанова манія була вкрай складним явищем. Вирішальним і найважчим був, мабуть, економічний аспект проблеми. Іншими словами, у закони природи впроваджено закони біржі, і тюльпан почав втрачати свої властивості й принади квітки, він блякнув, втрачаючи кольори й форми, ставав абстракцією, назвою, символом обміну на певну суму грошей. У ті часи укладали складні таблиці, де окремі ґатунки були розташовані згідно зі змінною ринковою ціною, наче курси цінних паперів чи курси валют. Пробила година великої спекуляції.

Упродовж усього періоду тюльпанової манії — тобто, кільканадцять років — на самій вершині отих прейскурантів незмінно утримувався, наче застигле в зеніті сонце, Semper Augustus. Я ніколи не бачив його на власні очі. Годі шукати цей тюльпан у квіткових крамницях, які, як і решту наших крамниць, продають стандартні троянди, стандартні яйця, стандартні автомобілі. Моя провина. Коли б я відвідував ботанічні сади так само пильно, як музеї, може б і на цю квітку натрапив. Проте я знаю Semper Augustus зі старої кольорової акварелі. Він і справді чудовий завдяки вишуканій, а водночас простій гармонії барв. Пелюстки його бездоганно білі, вздовж пелюсток пробігають рубінові, полум’яніючі жилки, на дні чашечки блакить, наче відбиток погожого неба. Це й справді винятково гарний зразок, але ціна, яку правили за Semper Augustus — п’ять тисяч флоринів (вартість будинку із розлогим садом) — будить дрож тривоги. Межі здорового глузду були перейдені. Відтепер ми рухатимемося грузькими регіонами хворобливої фантазії, гарячкової жаги зиску, причинних ілюзій і гірких розчарувань.

Траплялося, що оборудки укладали натурою, і це дозволяє глибше придивитися до розмірів шаленства. Так, за цибулину тюльпана Віце-Король (вона коштувала половину від того, що був вартий Semper Augustus) заплачено натурою таке:

2 вози пшениці

4 вози жита

4 вгодованих воли

8 вгодованих свиней

12 вгодованих овець

2 бочки вина

4 барила найкращого пива

1000 фунтів сиру

і ще до цих напоїв, наїдків і вгодованості додавали ліжко, одяг і срібний кубок.

У початковій стадії тюльпанової манії ціни безперервно зростали, тож, як би висловилися маклери, тенденція на «біржі квітів» була спершу «сприятливою», відтак «жвавою» аж до «дуже жвавої», щоб врешті, і сталося це доволі швидко, перейти у фазу цілком неконтрольованої здоровим глуздом ейфорії.

Поставало щораз більше провалля між реальною вартістю пропонованих цибулин і ціною, яку за них платили. А платили охоче, радісно, ніби у передчутті, що невдовзі поталанить. Більшість уражених тюльпановою манією грали на підвищення, тобто були переконані, що кон’юнктура зростання утримуватиметься вічно (чи не нагадують вони прогресистів?), що куплена сьогодні цибулина завтра, щонайпізніше післязавтра, подвоїться в ціні. У цих фантастичних спекуляціях, якщо трактувати їх всерйоз, без іронії (бо «старшинство» в історії зовсім не дає нам такого права), можна угледіти щось глибинне — скажімо, старий міф людства про чудесне розмноження.

У земних категоріях справа виглядала наступним чином: продавці зовсім не рахувалися з можливостями покупців, що гіршого, покупці наче цілковито втратили інстинкт самозбереження і не рахувалися з власними можливостями. Гарячковий настрій, який супроводжує всі великі біржові операції, загальновідомий, але у ситуації тюльпанової манії це було щось значно серйозніше, значно більш патологічне, ніж «настрій».

Психічні відхилення, які називають маніями володіння, мають певну спільну рису. Особи, вражені цією недугою, виявляють тенденцію до створення примарних автономних світів, керованих власними законами. У нашому випадку то була наче гігантська квіткова лотерея, в