Читати книгу - "Ім’я дитини в українській родині"

Окремі українські дослідники за часів радянської України намагалися довести, що християнський звичай давати дитині ім'я святого, в день якого вона народилася або була хрещена, суттєво втрачає свою популярність уже у XVIII столітті. Однак нескладний порівняльний аналіз дат народження видатних українців другої половини XVIII – початку XX століття, причому як православних наддніпрянців, так і галичан-греко-католиків, та церковного календаря показує, що українці давали своїй дитині ім'я, яке вони самі собі принесли, тобто за усталеною християнською традицією. Причому впадає в око, що наші предки не намагалися сліпо, фанатично слідувати усталеній традиції: в одних випадках вони давали ім'я святого у день, коли відбувалося хрещення, як правило, наступного дня після народження дитяти, а в інших – називали свою дитину іменем особливо улюбленого та авторитетного святого, якого церква вшановувала навіть через 5—10 днів після народження дитини. Так, наприклад, Іван Котляревський народився 9 вересня, а 11 вересня церква відзначає Усікновення голови Івана Хрестителя. Григорій Квітка-Основ'яненко народився 29 листопада, а ЗО листопада за церковним календарем – святого Григорія. Тарас Шевченко народився 9 березня, а 10 березня – святого Тарасія.

Пантелеймон Куліш народився 8 серпня, а 9 серпня вшановують святого Пантелеймона. Іван Нечуй-Левицький народився 25 листопада, а наступного дня церква відзначає святого Івана. Маркіяна Шашкевича, що народився б листопада, назвали на честь святого Маркіяна, день якого церква відзначає 7 листопада. Борис Грінченко народився 9 грудня, а 10 церква відзначає святого великомученика Георгія, сина святого Володимира та брата священномучеників Бориса та Гліба. Петро Гулак-Артемовський народився 27 січня, а 30 січня церква відзначає свято Поклін веригам святого Петра. Михайло Максимович народився 15 листопада, а 21 листопада – Собор святого архистратига Михаїла. Іван Вагилевич народився 2 вересня, а 11 вересня церква вшановує день кончини Івана Предтечі. Яків Головацький народився 17 жовтня, а 22 жовтня – апостола Якова. Микола Куліш – 9 грудня, а свято Миколая Чудотворця – 19 грудня. Андрій Головко побачив світ 4 грудня, а Андрія Первозваного – 13 грудня і т. д. На окрему увагу заслуговує християнська мотивація вибору імені чи імен Яцем та Марією Франками для сина-первістка: їхній син народився 27 серпня, і у церковну метрику вони його записали Іваном, на честь Івана Хрестителя, свято якого церква відзначає 11 вересня. Однак хрестили малого Івася ЗО серпня, коли відзначається день великомученика Мирона, тому упродовж усього життя Іван Франко мав особливе ставлення до імені Мирон, яким часто підписував свої твори або називав персонажів із помітними автобіографічними рисами.

Такий перелік можна легко продовжувати і продовжувати, однак сподіваємося, що ні в кого не залишається сумнівів щодо місця християнських мотивів надання імені в українців дорадянської доби.

В радянській Україні традиція давати немовляті ім'я святого, в день якого воно народилося або було охрещене, не забулася, а у незалежній українській державі вона знову стала популярною. Сучасні дослідники українських імен в різних регіонах держави помітили, що й нині багато хто з батьків при виборі імені дитини, хоч і не виконує буквально старожитніх християнських приписів називати дітей іменем святих, в день яких вони народилися або хрестилися, проте все ж орієнтується на християнський календар, зокрема на імена особливо шанованих та популярних серед українців святих. Так, Маріями на честь Богоматері часто називають дівчаток, що народилися у першій половині січня або у другій половині серпня, чи у вересні або у першій половині жовтня, коли церква відзначає основні Маріїнські свята (8 січня, 28 серпня, 21 вересня та 14 жовтня). Ім'я Василь дають хлопчикам, що народилися на початку січня, бо Василія Великого церква вшановує 14 січня. Юрками називають хлопчиків, що побачили світ у кінці квітня – на початку травня, бо Юрія (Георгія) Змієборця – б травня. Петрами або Павлами у християнських родинах називають хлопчиків, що народился у першій половині липня (12 липня – свято верховних апостолів Петра і Павла). До числа святих, які й нині завдяки глибокій повазі до них найширших верств наших сучасників впливають на вибір імен найменшим українцям, ще належать святі Володимир, Іван, Дмитро, Михайло, Андрій, Микола, Ганна, Ольга та інші. Прикметно, що відсоток імен, які нині батьки надають за християнським календарем, є набагато вищим, ніж це можна встановити за метричними книгами рацсів, адже при хрещенні дитину називають іменем, вибраним за церковним календарем, а у цивільні документи можуть записувати під іншим, як правило, модним, котре часто у святцях відсутнє. Відродження в сучасній Україні дуже давнього звичаю давати немовлятам ім'я за християнським календарем засвідчує неперервність тисячолітньої традиції українського назовництва.

До числа християнських мотивів надання імені немовляті можна також зарахувати деякі традиції, що, однак, не дуже поширені. До таких мотивів належить вибір своєрідних парних або взаємозумовлених імен (парність чи взаємозумовленість імен розуміється у рамках християнського віровчення). Так, окремі батьки вибирають молодшому синові або дочці ім'я не за християнським календарем, а добирають його з огляду на ім'я старшого брата або сестри. Наприклад, у сім'ях, де вже є син Петро, названий на честь апостола Петра, молодшого сина називають іменем іншого верховного апостола – Павла, адже іменини вони відзначатимуть в один день – 12 липня. Якщо дочку батьки назвали на честь Рівноапостольної княгині Ольги, то сина – іменем Рівноапостольного князя Володимира, оскільки обидвоє святих за походженням є українцями, а їх свята Церква відзначає 24 та 28 липня відповідно. Відомі сім'ї, в яких троє дочок названі іменами сестер-мучениць – Віри, Любові та Надії, а двоє синів – Борисом та Глібом, на пам'ять про українських князів-мучеників XI століття. За нашими спостереженнями, до числа парних імен можна ще зарахувати імена Дмитро і Михайло, іменини яких відзначають 8 та 21 листопада, та Андрій і Микола (13 та 19 грудня), Кузьма таДем'ян (14 листопада) та інші.

Українські мовознавці та етнографи помітили також, що вибір імені немовлятам може визначати популярність культу окремих святих або монастирів, освячених їхнім іменем. Показовим у цьому плані може бути той факт, що, наприклад, із 151 церкви на теренах північної Лемківщини 45 присвячено Пресвятій Богородиці Марії, 26 – архангелу Михаїлу, 14 – великомучениці Параскеві та