Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Любов дика та прекрасна 📚 - Українською

Читати книгу - "Любов дика та прекрасна"

1 272
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Любов дика та прекрасна" автора Бертріс Смолл. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 167
Перейти на сторінку:
грати з її грудьми.

— Ні! — опиралася вона.

Однак він не зважав на неї й розминав рукою м'яку плоть.

— Боже, — бурмотів він до неї, — Боже, та в тебе ж найсолодші цицечки, які мені доводилося куштувати.

Його губи пестили її тріпотливий живіт, а коли він став пересуватися нижче, вона закричала:

— Ні! Тільки не знову!

Тихо сміючись, він підвівся на лікті й подивився на неї зверху вниз. Його рука протиснулася між її ніг, граючись пальцями.

— Тобі, рідненька, не сподобався перший урок?

Вона намагалася вивернутися з-під нього.

— Коли я розповім батькові, як ти ґвалтував мене, він тебе вб’є!

— Ні, голубонько. Він дав мені своє благословення на те, щоб робити з тобою все, що я схочу. Бо розуміє, що зрештою я виконаю нашу угоду й одружуся з тобою. Це єдине, чого він хоче.

Кат розуміла, що Патрик має рацію, і це розлютило її.

Він підтягнув Катріону під себе й цілував її зранені губи, доки вона не заплакала від болю. Його вуста пом’якшали, набряклий чоловічий орган розсував дівочі стегна, і вона жадібно вигнулася, жадаючи відчути його пристрасність усередині себе.

Патрик Леслі тихо засміявся.

— Клянусь Богом, Кат, ти пожадлива маленька сучка! Цікаво, чи Фіона така сама гаряча, як ти.

Її кулачки забили по його гладеньких грудях. Він знову засміявся, а потім поволі почав стишувати її опір, змушуючи скоритися. Нарешті він глибоко заснув. Не маючи зараз жодної змоги втекти від нього, Катріона й сама віддалася сну.

Рано-вранці граф збудив її та знову заволодів нею. Її юне тіло боліло від такого незвичного навантаження. Зрозумівши це, він притягнув до спальні високу ванну з дуба й заліза й поставив її перед каміном. Вона вражено дивилася, як він носить казани з гарячою водою, доки ванна не наповнилася. Патрик дістав звідкись шмат запашного мила. Піднявши наречену на руки, він опустив її у воду.

— Ти тхнеш, мов із борделю, — зауважив він.

— То ти маєш почуватися як удома! — огризнулася вона.

Патрик зняв із ліжка постіль, викинув її в коридор і перестелив свіжою білизною з ароматом лаванди. Потім він зник і повернувся за кілька хвилин з кубком у руці. Кат уже вилізла з ванни й сиділа перед каміном, загорнута в рушник.

— Випий оце.

— Що це?

— Солодке червоне вино зі збитим яйцем і запашним зіллям.

Напій виявився смачним. Забравши в неї вологий рушник, Патрик узяв її на руки, відніс до ліжка й вклав її оголене тіло на прохолодні простирадла під покривало.

— Засинай, голубко. У тебе була довга ніч. — Він нахилився й поцілував її в лоб.

— Куди ти йдеш? — запитала Кат. Він іще не встиг відповісти, а вона вже заснула.

Патрик Леслі дивився на сплячу дівчину й думав про те, як сильно він її любить і як боявся, уявляючи все найжахливіше, що могло статися з нею, коли вона втекла від нього. Він вирішив не давати їй більше можливості втекти, і йому, звичайно, не слід було говорити нареченій про свої почуття до неї. Жінки краще поводяться, коли невпевнені. До того ж, якби вона знову сказала, що ненавидить його, Патрик би цього не витримав.

Він скупався, одягнувся й пішов на кухню. Коналл устав із дерев'яної лави.

— Сідай, чоловіче, — наказав граф. — Еллен, люба, дай-но мені тієї вівсянки, якою твій брат так смакує.

Служниця поставила перед ним миску.

— Коналле, я хочу, щоб ти сьогодні поїхав до Ґленкірка й привіз одяг для господині Кат і для мене. Ми залишимося тут на кілька тижнів. Еллен, скажеш мені, що їй потрібно, а я все запишу.

— Мілорде, я вмію читати й писати, — крижаним голосом промовила Еллен. — Якщо ви не заперечуєте, я хотіла б написати до леді Хей сама.

— Дуже добре, Еллен. — Він усміхнувся до неї. — Не треба мене засуджувати, пташечко. Ти ж знаєш, що я її кохаю.

— Ви її били, мілорде?

— Десять ударів по її зухвалій дупці. Я буду господарем у своєму домі, Еллен.

— Лише десять?

— Лише десять, — підтвердив він. — Вона заслуговувала більше, але я милосердний до неї.

— Так, — погодилась Еллен. — Кат справді заслуговувала більше. Та коли вона була дитиною, від того, що її били, не було жодної користі. Вона завжди ставала після цього вдвічі зухвалішою. — Еллен сподівалася, що Патрик це почує.

— Нічого не змінилося, — усміхнувся він.

Еллен написала цидулку для леді Хей, прохаючи, щоб та передала кілька змін натільної білизни, дві м’які лляні сорочки, півдесятка тонесеньких шовкових нічних сорочок із посагу Кат, оксамитовий халат, капці, а також кілька брусків пахучого мила. Щодо гребінців і щітки для зубів, якою Катріону вчила користуватися прабабуся, то дівчина здогадалась їх узяти, коли втікала від Ґленкірка. Цидулку Еллен віддала графові.

— Я залишуся тут, доглядатиму її. Речей тут небагато, Коналл не перетрудиться.

— Хороша ти дівчина, — сказав Патрик і повернувся до Коналла. — Забери Бану назад до Ґленкірка, і кобилу твоєї сестри також. Я хочу, щоб тут залишилися тільки наші двоє коней.

— О мілорде, — благала Еллен, — не забирайте в неї Бану. Вона так любить їздити верхи.

— Її кобила чекатиме на господиню в Ґленкірку. Що більше коней я тут залишаю, то більше можливостей вшитися від мене Кат дістає. Я хочу запобігти цьому. Ми пробудемо тут, доки в ній не зародиться моя дитина. А потім я заберу її додому й одружуся з нею.

Еллен зітхнула.

— Вона дуже розлютиться, мілорде.

— А я полюватиму на оленя, коли вона прокинеться, тож її гнів мені не загрожує, — відповів він сухо.

Кат прокинулась аж після обіду. Коналл щойно повернувся зі свого завдання, і Кат, розплющивши очі, побачила Еллен навколішках біля маленького комода.

— Що ти робиш? — сонно запитала вона.

— Складаю ваш чистий одяг, люба моя. Коналл щойно привіз його з Ґленкірка.

Сон Кат мов вітром здуло.

— Де Патрик?

— Його немає від самого світанку. Сказав, що хоче вполювати нам оленя.

— Еллі, дай мені чисту сорочку й штани. Поїду на ранкову прогулянку, дарма що по обіді. — Вона спустила ноги з краю ліжка.

Еллен глибоко зітхнула.

— Я не можу цього зробити, господине Кат, і навіть не завдавайте собі клопоту лаятися зі мною. Його світлість відправив вашу Бану й мою Руду додому, у Ґленкірк.

Кат брудно вилаялася:

— Хтивий покидьок! То я піду звідси пішки, якщо доведеться, але жодної ночі більше не проведу в цьому будинку, доки він тут.

— Іще він наказав, — провадила далі Еллен, — щоб ви не виходили з дому наступні кілька днів. Сказав, що ви можете залишатися голою

1 ... 12 13 14 ... 167
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Любов дика та прекрасна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Любов дика та прекрасна"