Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Божественна комедія 📚 - Українською

Читати книгу - "Божественна комедія"

655
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Божественна комедія" автора Аліг'єрі Данте. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 129 130 131 ... 142
Перейти на сторінку:
самодержця. Порівняння народу з конем, державця, владаря – з вершником, а законів – з вуздою було для Данте звичайним (див. хоч би «Бенкет», IV).

91 – 92. Кесаря нового та посадили б до його сідла – натяк на відомий євангельський вислів: «Віддайте кесареве кесареві, а Богове – Богові» (Матв., XXII, 21), один з найпопулярніших аргументів у пропагандистській боротьбі гібелінів проти зазіхань папства на світську владу.

97 – 117. Німець Альберт – Альбрехт Габсбург (1248 – 1308), син Рудольфа (див. Ч. VII, 91 – 96 і прим.), як і батько, носив номінальний титул «короля римлян», але фактичної влади над Італією не мав.

105. Сад імперії – Італія.

106 – 107. Монтеккі і Капелетті – гібеліни з Верони, Мональді і Філіпескі – з Орв’єто.

111. Сантафйор сплюндрований. – Папа Боніфацій VIII завоював більшу частину графства Сантафйор у Сьєнській Мареммі.

118. Скажи, Юпітере – звичайна для тих часів плутанина античної міфології з християнською: згадування Юпітера замість Христа.

118 – 123. Цим терцинам гнівного осуду Божої бездіяльності й байдужості до людських справ разюче відповідає таке саме гнівне звертання до Бога в Шевченковому «Юродивому»:

А ти, всевидящеє око!

Чи ти дивилося звисока…

І не осліпло. Око, око!

Не дуже бачиш ти глибоко!

Ти спиш в кіоті!

Та ще у його вірші «Якби ви знали, паничі…»:

А може, й сам на небеси

Смієшся, батечку, над нами

Та, може, радишся з панами

Як править миром!

Збіг цей пояснюється не тільки тим, що великий український поет добре знав твори великого поета італійського й глибоко шанував його (порівняймо численні згадки про Данте у віршах та у «Щоденнику» Кобзаря), а ще й схожістю суспільно-політичних умов у обох країнах, що викликало і однакову реакцію обох геніальних представників своєї епохи й свого народу.

125. Марцелл – політичний ворог Юлія Цезаря. Тут у розумінні: впливовий противник імператорської влади.

ПІСНЯ СЬОМА

Передчистилище. – Долина земних владарів

4 – 5. Шлях достойним душам показав Спаситель – див. прим.Ч. І, 90.

6. Октавіан (63 р. до н. е. – 14 р. н. е.). – імператор римський Август.

28. Внизу місцина е. – Це Лімб (лат. limbus – кайма), перше коло католицького Пекла, де, за церковним вченням, перебувають душі ветхозавітних праведників і деяких славетних людей античного світу і куди прямують душі немовлят, що померли без хрещення (див. П. IV, 25 – 151).

35. Три священні шляхи – так звані богословські (християнські) чесноти: віра, надія і любов.

74. Ебен – тропічне дерево з темною, часто чорною деревиною.

83. Тіні, що присіли на квітках і травах – душі земних владарів, які, захоплені мирськими справами, забували про спасіння своєї душі.

91 —96. Рудольф Габсбург (1212 – 1291) – імператор Священної Римської імперії, який свого часу мав змогу зцілить хворе тіло Італії, але не схотів допомогти їй (див. прим. Ч. VI, 97 – 117).

97 – 100. А цей… Оттокар (Пржемисл) II – король чеський, лютий ворог Рудольфа, загинув на війні з ним 1278 року.

101 – 102. Ледащо з бородою – Венцеслав IV (1270 – 1305) – король Чехії, Польщі та Угорщини.

103 – 105. Кирпань – французький король Філіпп III Сміливий (1245 – 1285), батько короля французького Філіппа IV Гарного (що був на троні 1282 – 1314 рр.), вмер після поразки в війні з Педро III Арагонським (вмираючи, лілеї вкрив ганьбою).

104. Дух з добрістю в лиці – Генріх Наваррський, прозваний Товстим (пом. 1274), тесть того ж Філіппа IV Гарного.

112. Той, що видається моцаком – Педро III Арагонський (1236 – 1285) – чоловік дочки Манфреда Костанци (див. в тексті і в прим. 116 – 120), зруйнував Пулью (Неаполітанське королівство) і Прованс, 1282 року був обраний королем Сицилії після повстання в Палермо проти французів («Сицилійська вечерня»).

113. Носач – Карл I Анжуйський (докладніше див. прим. Ч. XX, 62 і 67).

116 – 120. Юнак – Альфонсо III, старший син Педро і Костанци, помер у 26-літньому віці (1291 р.); дальші діти цього ж шлюбу – Федеріго II Сицилійський (пом. 1337) і Джакомо II Арагонський (пом. 1327) – були, на думку Данте, не такі вдатні, бо не успадкували батькової доблесті (найкращого із спадку в них нема).

129. Беатріче і Маргеріта – перша й друга дружини Карла І Анжуйського.

130 – 132. Найтихший владар. – Найбільше з усіх присутніх тут вінценосців щастя в дітях мав, на оцінку Данте, англійський король Генріх III (пом. 1272), син Іоанна Безземельного.

133 – 136. А той, що очі звів… Гульєльмо Спадалунга (пом. 1292), маркіз Монферратський і Канавезький. Повставши проти нього, жителі міста Алессандрії взяли його в полон і посадили в залізну клітку, в якій він і помер. Його син ще довго вів невдалу війну проти Алессандрії.

ПІСНЯ ВОСЬМА

Передчистилище. – Долина земних владарів. – Ангели-охоронці. – Змій

53. Ніно – Ніно де Вісконті з Пізи (пом. 1296) – «суддя» (правитель) Галлури, одного з чотирьох округів підвладної Пізі Сардинії (з 1275 р. до смерті), внук і суперник графа Уголіно (пізанського державного діяча), друг Данте з юних літ.

65. Куррадо (Коррадо) Маласпіна Молодший – маркіз Луніджани (пом. бл. 1294). Маркізи Маласпіни гостинно прийняли в себе в 1306 році вигнанця Данте.

70. Джованна – малолітня тоді дочка Ніно Вісконті.

73 – 81. Беатріче д’Есте, дружина Ніно, недовго після смерті чоловіка носила вдовиний убір і вдруге вийшла (до речі, нещасливо) за міланця Галеаццо Вісконті, помінявши, отже, герб Вісконті пізанських (півник) на герб міланських Вісконті єхидну (тобто змію), що пожирає дитину.

89. Три побачив зірки – мабуть, сузір’я Південний трикутник, відоме в ті часи з «Альмагеста» (див. прим. Ч. І, 23). Три зірки символізують «богословські» чесноти: віру, надію і любов.

99. Змій, що смерть приніс людині – натяк на гріхопадіння Адама і Єви, спокушених змієм (Бібл.).

116. Вальдімагра – долина річки Магри в Луніджані.

131. Лихий глава – Папа Римський.

133 – 135. Зміст цих слів: «Сонце ще сім разів не опиниться в сузір’ї Барана, де воно стоїть нині (тобто не мине семи років), як ти сам переконаєшся в нашій гостинності, раз уже має набути чинності вирок долі, що прирікає тебе на поневіряння».

ПІСНЯ ДЕВ’ЯТА

Передчистилище. – Долина земних владарів. – Сон Данте. – Брама Чистилища. – Вхід до першого кола

1 ... 129 130 131 ... 142
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Божественна комедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Божественна комедія"