Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

- Мені здається, Енн щось відчуває, – промовив Бун. - А я весь час боюся за неї, ти ж знаєш, що поки не відновиться цей сіпат, навіть серце Ілая не врятує її, воно так само почне слабшати. Чи ти зробив аналіз наших даних?

- О, так, і це не піддається жодному поясненню! Просто якась всесвітня загадка! Такого не буває, щоб два абсолютно ідентичні донори знаходилися прямо під боком. Твоє серце також зможе їй ідеально підійти. Ти це серйозно вирішив?

- Я вже тобі казав, якщо Енн знадобиться ще операція - ти візьмеш моє серце. Якщо потрібно, я можу укласти з тобою договір. Я не прихильник накладати на себе руки, але заради Енн я це зроблю, на моїх очах вона не помре, – голос Буна звучав досить твердо та впевнено.

- Сподіваюся, ми обійдемося серцем Ілая. Принаймні, так вони будуть разом, як він і хотів.

Уражена дівчина, дивлячись у нікуди, прошепотіла тремтячими губами:

- Маку, будь ласка, йди …залиш мене одну. І не впускай поки що нікого!

Для Мака ця новина теж виявилася несподіваною, у його голові вже прокручувалися непередбачувані варіанти наслідків всього цього. Змірявши сестру розгубленим поглядом, він невпевнено кивнув та поплентався до дверей, бажаючи поділитися цим ще з кимось. І чим більше він про це думав, тим сильніше ставало його обурення.

А Енн, зірвавши з себе всі дроти, від'єднавшись від приладів, закуталася в широке простирадло, забившись в дальній кут своєї палати. Її передчуття підтвердились! …І навіть знаючи про це …як можна було це усвідомити?!! …Адже в ній билося серце її коханої людини! …Він був у ній! …Все кохання, яке було в його серці, зараз було в ній!!! Ілай ... був ось тут ... тихо стукав, змушуючи її дихати! …Її Ілай! …Вона тепер жила за двох! Жила …завдяки йому! Він поряд, він поряд, лагідний, відданий, неповторний! Частина його вживилася в її тіло, частина завжди буде з нею!

 Думки все кружляли та рвали душу, а по застиглому обличчю повільно котилися сльози.

Ковзнули двері, швидкі кроки, міцні руки, які підняли її з підлоги, притискаючи до себе, стривожений погляд зелених очей.

Обійнявши його, Енн тихо розплакалася у нього на плечі. А він мовчки чекав, тихо погладжуючи її по спині.

Нарешті вона заспокоїлася, але продовжувала стискати руки, вбираючи в себе його силу, яку він віддавав їй просто так, без жодного взаємозалежного сіпата. Його непохитна внутрішня впевненість повернула їй спокій.

- Я не дозволю тобі жертвувати собою, - прошепотіла вона. – Це занадто велика ціна, я не заслуговую на таке кохання, навіть якщо воно братнє.

- Ти ж знаєш, іноді мені марно суперечити, - закопавшись обличчям у її волосся, так само пошепки відповів Бун. - Це крайній варіант, але я не проти, якщо ти впораєшся і з цим серцем, тим більше що воно таке важливе для тебе. Я все знаю, Мак був змушений мені зізнатися. Підслуховувати негарно Еннжі, і хто тебе тільки виховував? - Його голос став вже веселішим, але він так само не поспішав відпускати дівчину. - Це ж здорово, правда, коли Ілай таким чином буде жити з тобою. Для мене це було б найвищим щастям так послужити коханій жінці.

- Ти ж не віриш у кохання! - Зібравшись з силами, Енн видавила усмішку. – Тільки у секс, у вільні стосунки та незалежність! - Але раптом Енн, відсторонилася від нього і, змірявши Буна, серйозним поглядом, вибагливо вимовила:

- Присягнись мені, Буне Четмен, що ти нічого такого до мене не відчуваєш! Я надто дорожу тобою, щоб розбивати тобі серце!

- Ну, якщо тобі хочеться спокійно жити і не мучитися від докорів сумління, добре, я клянуся, що нічого такого я до тебе не відчуваю! - Іронічно посміхнувся він. - Хоча було б безглуздо заперечувати, що я дорожу тобою не менше. І між нами можливі лише такі стосунки. Наївні, трепетні, недосяжні, чисті, віддані і тому піднесені. І саме такі стосунки не мають ціни! Тому що якби ми почали разом спати, з такими характерами вже через рік ми могли б посваритися та розбігтися. А так, ти для мене мій найдорожчий та найрідніший чоловічок, для якого завжди є місце в моєму серці.

- Ох, Четмен, ти просто не уявляєш, який ти насправді скарб! Раніше я думала, що моя доля знущається з мене, а тепер бачу, що, не дивлячись на свою злість, доля може робити мені такі подарунки. І саме через те, що ти такий, я тебе й люблю. Я така рада, що в мене є такий друг.

- А я який радий, - фиркнув Бун. - А тепер ми покличемо лікаря і продовжимо лікування. Більше жодних зривів!

Бун знайшов піратів, які гаряче обговорювали останню новину.

- А я вам говорю, що він зробив це спеціально! – наполягав Лакур, ходячи по каюті широкими кроками.

- Ні, навряд чи в цьому був злий намір, це фатум, - похитав головою Сеярін.

- Однозначно, це тільки все ускладнює, - Жако задумливо почухав потилицю, глянувши на Буна.

- А я можу дізнатися тему вашої суперечки? – втрутився Бун, з цікавістю розглядаючи їхні обличчя.

- Розумієш, Буне, будь-яке інше серце не завадило б нашому плану, але серце Ілая… Складно це приховати від Зура. А якщо він дізнається, то знову почне біситися, і знову сіпат буде на грані, а значить, і їхнє життя теж, – відповів Мак.

- План! Зур! Сіпат! - Зневажливо промовив Бун. - А ви подумайте про саму Енн! Для неї самої – це дар, мати в грудях серце людини, яку вона любила! А ваш Зур, якщо він справді її любить, у чому я дуже сумніваюся, він зрозуміє, зобов'язаний зрозуміти та прийняти! Натану нема чого було нишпорити галактикою в пошуках потрібного серця, коли ідеально підходяще вже зберігалося у нього на станції. Особисто я нічого страшного у цьому не бачу! Чим більше ви твердите про цей сіпат, тим сильніше я ненавиджу цього монстра!

- Зур наш брат, Буне, і він не завжди був таким, - похмуро промовив Мак. - Він так само хворий, як і Енн. Колись Енн любила Зура, а може навіть любить й зараз. І вони не мають іншого виходу, як знову бути разом.

- Лікар сказав, що днів через п'ять ми зможемо вже забрати Енн, але справа в тому, що Натан хоче летіти з нами. - Заявив Бун, змінюючи напрямок розмови.