Читати книгу - "Агентство "Шарашка та партнери", Олена Гриб"

Тін шарахнувся до дверей.

– Ні, Віто! – попросив, благально дивлячись в очі. – Цей йолоп так жартує. Зі мною все гаразд. Чесно.

– Не сперечаюся, наскрізне поранення набагато краще, ніж застрягла куля, – погодився Шарашка. – Ну, не хочете – як хочете. Ось тільки є маленька заковика… Я йду, Жені напевне прийде за нею, – кивнув на Віту, – запасного донора у нас немає. Готовий битися, партнере? Точніше, готовий програти через дурні принципи?

Він дійсно пішов. Просто зачинив двері і викликав ліфт.

– Землянко, за бажання до ранку ти його наздоженеш і підживиш, – блиснув зубами на прощання.

І Віта зрозуміла, що ніч буде довгою.