Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

Доброго дня, мої хороші! Хочу сказати вам ВЕЛИЧЕЗНЕ ДЯКУЮ за ваші зірочки, коменти, і за те, що історія Стаса та Насті вам настільки подобається, що вже декілька місяців поспіль займає перші місця в рейтингах! Обіймаю кожного з вас!

З любов'ю, ваша Елла!

Вечірка на честь одного з головних жіночих журналів країни була в самому розпалі. Настя була серед запрошених, тому зараз ходила по залу з келихом шампанського і перекидалася словами з тими, кого знала. Дівчина взяла з собою Аріну, тому що Машка кудись раптово поїхала, але подруга втекла в дамську кімнату, залишивши її на короткий час одну.

- Анастасію, доброго вечора, - редактор журналу ввічливо посміхнувся, потискуючи їй пальці.

- Доброго, Микола, - посміхнулася у відповідь, - Вітаю з ювілеєм журналу. Ви величезні молодці, велику працю робите.

- Дякую, - кивнув молодий чоловік. Високий, досить привабливий, на пару років старше за Настю, Микола Ісаєв дійсно добре розбирався в тому, чим займався. Він займав пост головного редактора вже вісім років. Сам брав у неї інтерв'ю нещодавно про компанію Speeds, на яке Настя погодилася тільки заради зайвої реклами для фірми. - Ви сьогодні одна, без чоловіка?

- Так, Віктор полетів знімати кліп в Азію. Я з подругою.

- У будь-якому випадку, дуже радий бачити Вас і сподіваюся, що сьогодні ще вдасться поговорити, - відволікся, махнувши рукою комусь на іншому кінці залу. - На жаль, потрібно відійти.

- Звичайно, - розуміюче кивнула Настя.

- Якщо стане нудно, підходьте, я завжди до Ваших послуг, - подарував чарівну посмішку і зник в галасливому натовпі.

Аріна приєдналася за кілька хвилин, а потім всі зайняли свої місця за столами. Коли Настя побачила, з ким доведеться сидіти поруч, у неї келих в руці мало не тріснув, з такою силою його стиснула. Обійшла стіл, підходячи до свого стільця. На сусідньому розвалився Стас, на стегні якого вальяжно лежала рука Світлани Ленц. У джинсах світлих і білій футболці, яка обтягувала ще більш міцний, ніж раніше торс, Стас виглядав до біса привабливо. Гад. І ця, в платті рожевому слину на нього пускає. Настя закликала всі сили всесвіту, щоб взяти себе в руки.

- Добрий вечір, - привіталася крізь зуби швидше з іншими присутніми за столом, але Свєта, звичайно ж, прийняла це на свій рахунок. Здивовано підняла голову.

- Ой, Настю, привіт, ти поруч з нами сидиш? - залепетала радісно, ​​ніби перед нею головна актриса серіалу "Секс у великому місті" з'явилася. Відколи вони перейшли на ти?

- З вами, - «на жаль» мало не додала. - Це моя подруга Аріна. А це Стас і Світлана.

- Привіт, - дружелюбно заусміхалася Ленц.

Стас голову схилив і начепив на губи посмішку, яка колись давно Настю з розуму зводила.

- А ми знайомі.

- Точно. Настя, забула чи що? Ще п'ять років тому в клубі познайомилися, коли ти переїхала до Києва. - Настя задумалася, а потім кивнула, згадавши найперший раз, коли побачила Стаса і не впізнала його. - Обожнюю твою творчість, Стас, - зізналася Аріна і сіла, потягнувшись за келихом.

- Тільки творчість? - ширше посміхнувся, а Світлана стукнула його кулачком по коліну.

- Звичайно, поки тільки творчість. Може ти і класний чувак, але я не в курсі. Пізніше дізнаюся - скажу.

Стас раптом розсміявся, відкидаючи голову назад і демонструючи міцну шию. Настя зрозуміла, що дивиться занадто довго на те, як перекочується гострий кадик і відвернулася. Навіть стілець відсунула подалі.

- Ти мені подобаєшся, Аріно. Думаю, ми знайдемо спільну мову, - сміючись, сказав артист.

- Легко, якщо ти не такий же пихатий індик, як половина тут присутніх, - парирувала подруга, а Настя тільки фиркнула. Індик. Та він ще гірше.

- Давай, ти мені в кінці вечора скажеш такий чи ні.

- Домовилися, - знизала плечима подруга, погоджуючись. - А взагалі у мене навіть кілька треків твоїх постійно в машині на повторі.

- У мене теж. Парочка, - пожартував Стас, і Аріна розсміялася.

- А у мене всі, - рука Свєти лягла на груди хлопця, погладжуючи їх через футболку. Настя залпом випила шампанське і потягнулася за наступним келихом.

- Ну, всі мені не подобаються. Але деякі є прямо пробирають, - розговорилася Аріна. - Наприклад, "Ненавиджу" одна з улюблених, "Втрачаю", "Моя біль", "Тебе не обману", і, - поклацав пальцями, намагаючись згадати назву, - В якій Настя знімалася.

- "Вир", - одночасно відповіли обидва. Настя в келих тут же втупилася, а Стас на неї пильно подивився.

- Точно, "Вир". Ви там запалили круто. Обожнюю цей кліп. Такий гарячий! - Насті фарба в обличчя кинулася, варто було згадати подробиці того знімального дня.

- Так, запалили, - повільно відповів Стас, і Настя буквально відчула на собі його пронизливий погляд.

Головний редактор привернув загальну увагу, проголошуючи тост. Настя ж змогла видихнути вільно. Сидіти поруч з Багіровим виявилося складніше, ніж можна було собі уявити. Дивне тяжіння між ними розжарювало. Його рука перебувала в п'ятнадцяти сантиметрах, а Настя навіть на такій відстані відчувала силу, що відходить від неї. Вона раптом чітко згадала, яка у нього шкіра на дотик. Пружна, але м'яка. Похитала головою, відганяючи непрохані спогади.

Микола вітав журнал з успіхом, незрівняним ні з одним іншим глянцевим виданням. Він щось ще говорив, але Настя перестала слухати, коли боковим зором помітила легкий рух скатертини. Вдала, що потягнулася за канапе, і глянула вниз. Від побаченого у неї на потилиці волосся стало дибки. Рука Свєти нагладжувала опуклість на джинсах Стаса. Так відверто і безсоромно, що у Насті шпажка з руки випала, дзвякнувши по тарілці. Вона швидко відвела погляд, відчуваючи, як закипає. Сидять поруч з нею і чорти чим займаються. Кролики хрінові. Єдине, чого Настя не могла зрозуміти, вона злиться на сам факт непристойної поведінки за столом в публічному місці або на те, що цією поведінкою займається саме Стас. Хлопець невимушено потягував шампанське з келиха, вдаючи, що уважно слухає Миколу, в той час як Свєта, закусивши губу, міцно стискала рукою його член. У Насті пальці дрібно затремтіли. Сіла полубоком, щоб не бачити, а в голові вже пливе. Що з нею відбувається? Чому вона раптом відчуває, що готова цій блондинці дице роздряпати? Хвиля злості захлеснула. Нехай би відправлялися додому і там займалися своїми ігрищами, навіщо тут?