Читати книгу - "Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів, Арія Вест"

― Які вражаючі деталі, ― зауважила принцеса. ― Що ж, розкажи мені,  Кіаро, яку істинну ціль ви переслідували…

Обличчя Адріель напружилося до неможливості. В наступну мить Кіара виплеснула:

― Я… я не знаю! Адрі приховує щось від мене! Мені здається, я була потрібна в плані тільки для того, аби викрасти Дзеркало у Даріена і накласти ось це тату! Мені здається, вона використала мене, щоб самою не укладати угоду з Ірвін!

Адріель тут же спалахнула:

― Що?! Що ти в біса верзеш, Кі?!

Обличчя Кіари напружилося, вона мовби щосили намагалася цього не говорити, та слова вирвалися самі по собі:

― Правду…

Королева Нордесте заволала, змахуючи рукавом:

― Негайно припини це!

Та Релі і не думала припиняти. Це був єдиний спосіб усе вияснити. Тому вона обережно нахилилася до Кіари і спокійно запитала:

― Як ти думаєш, чому насправді королева Адріель привела мене сюди?

Кіара замислилася лиш на декілька секунд. Після чого її уста викрикнули:

― Я думаю, її зовсім і не обходить ситуація з Маелором Жахливим! Адрі… вона… уклала угоду з Ірвін десять років тому…

― Що за угода, ти знаєш? ― запитала Релі.

На чолі Адріель вздулися вени. Вона заволала:

― Ні, не смій казати, Кі!!!

Та вона не могла її зупинити, хоч і намагалася, стискаючи губи і махаючи головою. Кинджал під горлянкою і його магічна дія не піддавалася жодному протистоянню.

― Її батьків, як і моїх, було отруєно! Та її батько не помер! Адрі уклала угоду з Ірвін, щоб та повернула його! Розплата мала бути за десять років! Строк от-от прийде…

Релі насупилася:

― Що з батьком Адріель? Він живий?

― Ні! ― викрикнула Кіара. Із очей її уже лилися сльози. На Адріель просто не було обличчя. ― Не зовсім… ― замахала вона головою настільки, наскільки дозволяло лезо кинджала поруч із її глоткою. ― За угодою, Ірвін мала повернути його, але… Адріель знає, що вона цього не зробить! Навіть за ту плату, яку вимагала! Вона… вона викрала тебе тільки для того, щоб заволодіти владою над Ірвін-Прародителькою! Вона зробила це, бо у тебе, Релі, є…

Та в ту ж мить Ровен, не дочекавшись наказу Адріель, оголив меч. Він зібрався накинутися на них двох, проте Релі зреагувала блискавично. Враз заховавши кинджал за пояс, вона схопила руку Кіари, на якій було магічне тату. Наситивши його магією тьми і світла водночас, вона закричала:

― Перенеси нас! Негайно!!!

Кіара тут же клацнула пальцями, і вони зникли. Було невідомо ― зробила вона це з власної волі, чи все-таки Релі встигла послати їй цю думку, коли ще використовувала кинджал.

Дівчата опинилися у місці досить темному. Релі одразу ж подумки створила сферу світла, що тут же освітила їхні обличчя. Вони не перемістилися далеко, можливо, всього на кілька рівнів нижче.

Принцеса обхопила руками плечі нижчої за неї Кіари:

― Це правда, Кіаро? У Адріель угода з Ірвін?

Кіара все ще була налякана, проте вигукнула із максимальною відразою в голосі:

― Звісно, правда! Ти ж сама примусила мене говорити тільки правду!

― Це не так, ― зронила Релі, зазираючи їй в очі. Та разом із тим периферійним зором помітила, що у темній кімнаті, де вони опинилися, є іще щось. ― Я не примушувала тебе від моменту, як ти сказала про угоду.

Обличчя Кіари обдало справжнісіньким шоком.

― Що?.. ти… не застосовувала магію?

Релі поспіхом кивнула.

― Я… я…

― Не хотіла здавати подругу? Кіаро, воскресити мертвих не може навіть Ірвін-Прародителька. Я намагалась, намагалась безліч разів, відколи втратила батька. Та яку б плату не назначила Ірвін, це неможливо!

― Але… Адрі…

― Вона не могла цього не знати. Ірвін мусила сказати їй те ж, що і мені.

― Ні, Релі! Що, як Адрі…

Релі і сама про це подумала. Якщо Адріель був необхідний спосіб взяти наймогутнішу на світі істоту, Прародительку, під контроль… то це навряд чи для того, щоб почути від неї чергове запевнення у тому, що воскресіння мертвих неможливе.

Принцеса позирнула вбік, роздумуючи, та…

Очі її впали на своє відображення. Вони стояли просто перед дзеркалом. І… не просто дзеркалом.

Дзеркалом Багатодушшя!

― Релі… ― із ноткою тривоги проронила Кіара.

Та один лиш погляд у Дзеркало заволодів принцесою повністю. Вона поволі насупилася, підійшла ближче…

Відчуття тривоги переповнило допустимі межі. Кіара підбігла до неї й схопила за рукав:

― Релі!! Релі! Чорт, Релі, вони ж знайдуть нас тут!

Дівчина рвучко озирнулася назад, прислухаючись. Гвинтовими сходами уже пересувалася група людей. Вони от-от зазирнуть у цю кімнату і знайдуть їх!