Читати книгу - "Основи кримінально-правової кваліфікації"

Видається, що в таких випадках потрібно керуватися принципом, відповідно якого всі неясності, суперечливості закону вирішуються на користь особи, щодо якої застосовується кримінальний закон. Тому, у випадку колізій між різними частинами статей, окремими статтями Особливої частини КК слід застосовувати статтю, її частину, яка найбільш “сприятлива” для особи, дії якої кваліфікуються.

Тлумачення термінів в тексті КК як засіб запобігання помилкам у кримінально-правовій кваліфікації

Важливе значення для правильного застосування кримінального закону відіграє встановлення змісту термінів, з використанням яких сконструйовані диспозиції статей КК. При цьому доволі очевидно, що найкращим способом цього є визначення значення відповідних термінів самим законодавцем в тексті закону. Для законів та інших нормативно-правових актів, які приймаються останніми роками характерним є наявність окремих глав (розділів) чи, принаймні, статей, присвячених визначенню термінів, які використовуються в цьому акті. Причому вони розташовуються на самому початку нормативно-правових актів.

В КК 2001 р. це не було зроблено — окремого “термінологічного” розділу в ньому немає. Це, однак, не означає, що відповідним питанням увага не приділяється. — визначенням понять присвячуються спеціальні статті (здебільшого — в Загальній частині КК), описові диспозиції статей Особливої частини та примітки до них. Причому кількість приміток в КК 2001 р. істотно зросла (до 34 проти 22 в КК 1960 р.).

Окремі поняття в КК роз’яснюється завдяки тому, що в назвах і диспозиціях статей використовуються нетотожні терміни. Так, в назві ст. 348 КК йдеться про посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, а в диспозиції ч. 1 цієї статті без використання терміна «посягання на життя» названі дії, які охоплюються ним — вбивство або замах на вбивство перелічених осіб. Аналогічним чином визначене це поняття також в ст. 379 та 400 КК. Такий спосіб визначення понять далекий від досконалості, бо просте використання різних термінів без будь-якого натяку на наявність у цьому дефініції робить закон малозрозумілим, наштовхує на думку про надлишковість використаної в ньому термінології. Тим більше, що в ст. 112 «Посягання на життя державного чи громадського діяча» це поняття не розкривається ніяк, і в назві і в диспозиції цієї статті використаний один і той же термін.

Ще один із прийомів, які використовуються в новому КК, для розкриття змісту термінів, полягає в тому, що певний термін вказується у дужках одразу ж після означуваного поняття. Це має місце стосовно як Загальної, так і Особливої частини КК. Причому, дужки використовуються для:

1) визначення понять шляхом переліку. Наприклад: діяння (дія або бездіяльність) — ст.ст. 11, 15, 24, 25 КК; радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів в будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) — ст. 265 КК;

2) вказівки на інший термін, тотожний за значенням означуваному — зустріч (сходка) — ст. 255 КК, вартова (вахтова) служба — ст. 418 КК.;

3) позначення терміну, яким розкривається наявне визначення. Так в новому КК (як і в КК 1960 р.) визначаються, зокрема, поняття крадіжки, грабежу, розбою, мародерства ;

4) вказівки на термін, який позначає рівнозначне поняття. Наприклад, виконавець (співвиконавець) — ст. 27 КК, усиновлення (удочеріння) — ст.ст. 149, 168, 169 КК; виконання (невиконання) — ст. 206 КК; легалізація (відмивання) — ст. 209 КК;

5) розкриття змісту терміну, якщо зміст поняття, позначеного одним і тим же терміном, відрізняється. Наприклад, декілька (два або більше) — ч. 1 ст. 28 КК; декілька (три або більше) — ч. 3, 4 ст. 28 КК.

6) обмеження змісту поняття, позначеного певним терміном. Це, наприклад, має місце у виразі: вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) — ст. 262 КК;

7) розширення змісту поняття, позначеного певним терміном. Наприклад: ухилення від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів — ст. 337 КК.

Розкриття змісту термінів способом, про який йдеться, видається прийнятним далеко не для всіх випадків. Адже відомо, що текст, який подається в дужках, не повинен змінювати значення всього виразу. Або, іншими словами, відсутність того, що вказане в дужках, не впливає на загальний зміст написаного. В той же час в статтях Загальної і Особливої частини КК 2001 р. в дужках нерідко міститься інформація, яка істотно змінює зміст поняття.

Крім того, в багатьох випадках терміни, подані в дужках обрані невдало. Наприклад, в назвах розділу ХVІ Особливої частини та статті 361 КК міститься роз’яснення, суть якого полягає в тому, що електронно-обчислювальна машина є тим же самим, що й комп’ютер. Однак, далеко не кожна така машина охоплюється поняттям комп’ютер- наприклад, калькулятор, електронний касовий апарат є електронно-обчислювальними машинами, але аж ніяк не комп’ютерами. Та й на сьогодні термін електронно-обчислювальна машина є архаїчним, який, мабуть, ніде крім нового КК і не використовується.

Також не викликає сумніву невдалість підходу, згідно з яким один і той же термін використовується в різних значеннях, як це має щодо терміну «декілька» стосовно окремих форм співучасті у злочині.

В цілому ж можна констатувати, що незважаючи на те, що багато кримінально-правових термінів отримали своє визначення безпосередньо в тексті КК, встановлення значення немалої їх кількості залишено на розсуд теорії кримінального права та правозастосовної практики.

Правила тлумачення кримінально-правових норм як засіб запобігання помилкам в кваліфікації

Тлумачення значної кількості термінів в самому КК як щойно відзначено, поєднується з ситуацією, при якій переважна їх більшість повинні з’ясовуватися в ході тлумачення кримінально-правових норм. Разом із тим, аналіз показує, що немало помилок у кримінально-правовій кваліфікації пов’язана з неправильним встановленням змісту норм КК, які підлягають застосуванню. В свою чергу це обумовлене відсутністю в кримінальному законі правил тлумачення термінів і термінологічних зворотів, які використані в його тексті:

В той же час закріплення таких правил на законодавчому рівні не тільки необхідне з точки зору становлення законності, з врахуванням практики правозастосування, але й цілком можливе з врахуванням сучасних досягнень теорії кримінального права.

Одним із багатьох правил тлумачення кримінального закону, які заслуговують на те, щоб набрати форму і статус правових норм, виражене у формулюванні: “Однакові терміни