Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

За дверима раптом стало зовсім тихо. Кейт не змогла не розсміялася.

– Навіть моїм подругам, ти – бос.

– Кошеня… Не провокуй мене. – грайливо загарчав Чейз. – Якщо макіяж і зачіску вони мені ще пробачать, то за пом'яту сукню – поб'ють своїми маленькими кулачками відразу після церемонії.

– Оце вже ні! Дочекайся шлюбної ночі. – красномовно пирхнувши Кейт, ляснула його по руках, які вже ковзнули під поділ сукні. – Тільки поцілунки. Не більше. – і кокетуючи сама потяглася до його губ.

Поцілунок вийшов ніжним та хвилюючим. Кейт губилася в реальності, розуміючи, що ще трохи і цей неймовірний, харизматичний красень стане її чоловіком. А Чейз намагався до кінця повірити, що йому вдалося зловити цю руду фурію і приборкати. Перед очима промайнули спогади про всі їхні скандали, жбурляння документів, грюкання дверима, і навіть згадався улюблений ніж Кейт. Він посміхнувся. Тепер усі ці спогади викликали лише тепло в душі.

Із важким зітханням і з неймовірним зусиллям волі він все ж таки випустив Кейт зі своїх обіймів, поправив красиві локони, що трохи збилися, і поцілувавши в лоба відчинив двері. Там він одразу зіткнувся з двома дуже розлюченими дівчатами, які очима обіцяли йому найстрашніші покарання, якщо він зіпсував вигляд нареченої. Але Чейз тільки голосно розсміявся і бадьоро збіг сходами вниз.

Нова хвиля занепокоєння поглинула Кейт, коли через півгодини, побачила скільки людей приїхало на їхнє весілля. Звичайно, вона знала, що будуть усі її колеги. І чимала кількість родичів Чейза. Та ще й їхні друзі і її мама.

Але коли побачила це море людей, зрозуміла, що на мить перестала дихати. На щастя, потім все відбувалося легко, наче уві сні.

Її мозок, від надлишку адреналіну в крові, сприймав все наче в зміненій реальності. І лише подекуди робив акценти на певних подіях, запам’ятовуючи їх окремо.

Ось вона пройшла проходом між гостями до красиво прикрашеної квітами арки. Відчула заспокійливі погладжування її тремтячої долоні батьком Чейза, якого вона попросила провести її до вівтаря.

Наступне, що запам'ятала це теплі руки Чейза, який поцілував її пальці, прийнявши свою наречену від свого ж батька.

Як в тумані вона чула слова священика і якимось дивом вчасно сказала «так».

Повернулася вона в реальність вже тільки тоді, коли усміхнений Чейз, сказавши «моя дружина», притягнув її до себе для поцілунку.

Саме в цей момент все хвилювання та напруга раптом відпустили Кейт. Вона полегшено зітхнула і розслабилася в улюблених обіймах, цілуючи у відповідь вже свого офіційного чоловіка.

Чейз дивився на неї щасливими, захопленими очима і ніжно погладжував пальцями скроні.

– Я все ж таки приборкав свою руду фурію. – він жартома важко зітхнув. – Або вона мене. Скінчилася свобода.

– П'ять хвилин одружений і вже шкодуєш? – Кейт не змогла втриматися від сміху.

– Ні. Ніколи не пошкодую. Швидше ще досі дивуюся, чим закінчився наш персональний «армагедон». Зазвичай він після себе руїни залишає. А в нашому випадку створив нове життя. – Чейз притиснув її долоню до своєї щоки. – Обіцяю берегти тебе та твої почуття.

– Чейз... – Кейт судомно ковтнула, відчуваючи, як починає різати очі від непроханих сліз. – Кохаю тебе… – прошепотіла і сховалась в його обіймах.