Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Об’єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, є непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.

Правилами дорожнього руху встановлено і вимоги для інших учасників дорожнього руху - водіїв мопедів і велосипедів, осіб, які керують гужовим транспортом, і погоничів. Так, водіям мопедів і велосипедів забороняється: а) керувати мопедом або велосипедом 3 несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості - з неувімкненою фарою і заднім ліхтарем на мопеді чи без світлоповертачів на велосипеді; б) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка; в) рухатися по тротуарах і пішохідних Доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих); г) під Час руху триматися за інший транспортний засіб; ґ) їздити не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок); д) перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками; е) буксирування мопедів і велосипедів; є) буксирування причепа, не передбаченого для експлуатації з цими транспортними засобами. Особам, що керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється: а) рухатись по автомагістралях і дорогах для автомобілів; б) використовувати вози, не обладнані світлоповертачами, без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості; в) залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду та випасати їх; г) вести тварин по дорогах з удосконаленим покриттям, якщо поруч є інші дороги; ґ) переганяти тварин по дорогах у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості; д) переганяти тварин через залізничні колії і дороги з удосконаленим покриттям поза спеціально відведеними місцями.

Водії мопедів і велосипедів, а також особи, які керують гужовим транспортом, і погоничі тварин зобов’язані виконувати вимоги інших пунктів цих Правил дорожнього руху, що стосуються водіїв і пішоходів і не суперечать їх правам, обов’язкам та визначеним для них заборонам.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 коментованої статті, є порушенням правил дорожнього руху особами, що керують транспортними засобами, обладнаними двигуном з робочим об’ємом до 50 см3, велосипедами, а також водіями та іншими особами, які користуються шляхами. Зміст цих порушень становить як недодержання встановлених для цієї категорії учасників дорожнього руху заборон, так і порушення інших правил дорожнього руху.

Об’єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 3 коментованого правопорушення є ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах 1 або 2 цієї статті, які перебувають у стані сп’яніння. Залежно від речовини, вживанням якої викликається сп’яніння, його поділяють на: алкогольне, наркотичне і токсичне. Алкогольне сп’яніння - психічний стан людини який виникає внаслідок вживання алкогольних напоїв (алкогольної інтоксикації), що призводить до фізіологічних, психічних, вегетативних і неврологічних розладів. Чим більша кількість абсолютного алкоголю на 1 кг маси тіла і його концентрація в крові, тим важчий ступінь (клініка) сп’яніння. Ступінь алкогольного сп’яніння - легкий, середній чи тяжкий - залежить і від інших факторів: кількості і міцності алкогольного напою; часу, протягом якого вживалась певна доза алкоголю; віку та індивідуальних особливостей організму; кількості та якості вжитої їжі; фізичного і психічного стану людини в момент вживання алкогольних напоїв. Відповідно до ст. 35 КпАП вчинення правопорушення в стані сп’яніння може бути визнано обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Розрізняють просте (фізіологічне) і патологічне сп’яніння. У коментованій статті йдеться саме про фізіологічне сп’яніння. Патологічне сп’яніння є формою тимчасового розладу психічної діяльності. Патологічне сп’яніння - це якісно відмінний від простого сп’яніння психічний стан людини. Воно зустрічається після вживання, як правило, невеликої кількості алкогольних напоїв, триває незначний час (хвилини, інколи години) і характеризується відсутністю об’єктивних ознак сп’яніння (хода і мова не змінені) і водночас глибоким порушенням свідомості, що настає миттєво і завершується раптово. Такому сп’янінню передує дія факторів, що ослаблюють організм: напружена робота, перенесені в минулому інфекції, інтоксикації, черепно-мозкові травми, інші ураження центральної нервової системи. У подібних випадках констатується поєднання медичного та юридичного критеріїв неосудності, такі особи не підлягають адміністративній відповідальності. За вчинення суспільно небезпечного діяння у стані фізіологічного сп’яніння, на відміну від патологічного сп’яніння, особа підлягає адміністративній відповідальності, оскільки вона зберігає можливість усвідомлювати свої дії і керувати ними. Наркотичне сп’яніння - це психічний стан людини, викликаний вживанням наркотичних засобів. Постійне вживання цих засобів розвиває фізичну залежність людського організму від наркотику, в основі якої лежить абстинентний синдром - комплекс розладів, що виникають у наркоманів після раптового й повного припинення вживання наркотичних засобів і часто є внутрішніми детермінантами вчинення злочинів, насамперед насильницьких. Залежно від виду наркоманії абстиненція проявляється по-різному, але завжди пов’язана з відхиленнями у психічній діяльності людини. Іноді вона може бути причиною неосудності особи щодо конкретних діянь. Токсичне сп’яніння - це психічний стан людини, викликаний вживанням психотропних та інших одурманюючих речовин (крім алкогольних напоїв і наркотичних засобів). Якщо виникають обґрунтовані сумніви щодо осудності особи, яка вчинила правопорушення у стані сп’яніння, може бути призначена судово-психіатрична експертиза. Таким чином, під сп’янінням, про яке йдеться у ч. З коментованої статті, слід розуміти просте (фізіологічне) алкогольне та наркотичне і токсичне сп’яніння. Як узагальнене правове поняття стан сп’яніння - це психічний стан особи в момент вчинення адміністративного правопорушення, викликаний вживанням алкогольних напоїв, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин, який за загальним правилом не виключає осудності, але характеризується послабленням інтелектуальної і вольової сфери психічної діяльності людини і тому може бути такою ознакою діяння та особи винного, яка значно підвищує ступінь суспільної шкідливості вчиненого і посилює відповідальність цієї особи.

Об’єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 4 коментованої статті, становить порушення, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд або іншого майна чи створення аварійної обстановки, а так само залишення особами, зазначеними в частинах 1 або 2 цієї статті, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є. У цій частині міститься два складу: якщо порушення, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд або іншого майна чи створення аварійної обстановки є матеріальним