Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

– Макалістер? – Я схилялась до того, що це правда відсотків на тридцять. – Макалістер, Андрєєв, Керейра, Ігнатьєва, Сон… «МАКІС». Керейра головний, і його ім’я в центрі. Андрєєва він цінував більше, ніж Жаклін… Андрєєв навіть вважав себе досить важливим, щоб уникнути вибухового імпланта. Жаклін – ні. А ти, Петре? В ієрархії «МАКІС» ти на одному рівні з Жако Лей. Не боїшся, що одного разу прокинешся з діркою в голові? О, пробач. Правильно буде – не прокинешся через дірку в голові.

Другої непритомності Патрік не продемонстрував, і то добре. Зблід, затремтів, позадкував до дверей… Уперся спиною в кам’яну стіну і начебто віднайшов стійкість.

– Чому ви… Чому… – Він усе ще не міг дивитися на Ріка без здригання, хоч йому й пояснили, що перед ним не стародавнє чудовисько, а його нащадок. – Ластонії відомо про гени Дракона. Багато ваших правителів мали деякі… е… здібності. Але у всіх легендах золота луска – ознака тільки Дракона-засновника!

– Гаразд, – легко погодився Рік. – Вважайте мене Драконом Нордесом, якщо вам стане легше. Але нас сюди привели не легенди, а реальність. Ластонія повинна відповісти за свої злочини.

– Андрєєв… Тобто Уштер Отт мертвий?

Шаєрон показав кольоровий знімок – той самий, що підкинули Жаклін Сон.

– Не впізнаєте манеру фотографа?

Патрік закотив очі і здався. Як на мене, занадто легко, але Вікард сприйняв це як особисту перемогу і не відчув каверзи.

Кваплива промова Макалістера зводилась до того, що він ні про що не знав, але підозрював: відбувається щось погане. З Керейрою особисто не зустрічався, імплант сприймає як технічну підмогу для зв’язку з колегами, про бомбу ніколи не чув.

Усе це вимовлялося з таким чесним обличчям, що мене занудило. Він брехав настільки щиро, що іншим часом я б повірила! Я й повірила, до речі. В своєму минулому житті, нехай тільки у слова про те, що я йому подобаюсь… Покидьок!