Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Об’єктивна сторона цього правопорушення полягає у порушенні правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при розробці та виготовленні транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання при проектуванні, реконструкції та ремонті шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, а також невиконання припису державної автоінспекції про усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 38 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. № 198, основними вимогами до транспортно-експлуатаційного стану дорожніх об’єктів є відповідність контрольованих показників окремих їх елементів і об’єктів у цілому ДСТУ 3587. Правопорушення, передбачене ч. 1 коментованої статті, має формальний склад, а другої - матеріальний (для притягнення для адміністративної відповідальності за ч. 2 необхідно настання наслідків вчинення правопорушення у вигляді створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна).

Суб’єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб’єктами правопорушення можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких входить відповідальність за додержання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Це обумовлене вимогами п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. № 198, відповідно до якого власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов’язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з Дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об’єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до чинних нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об’єктів у надзвичайних ситуаціях за несприятливих погодно- кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об’єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об’єктах, виявляти аварійно небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з Державтоінспекцією брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов за яких вони сталися та усувати виявлені недоліки; сповіщати виконавчі органи відповідних рад та учасників дорожнього руху про закриття або обмеження руху, стан дорожнього покриття і рівень аварійності на відповідних ділянках, погодно-кліматичні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. З огляду на зміст даних нормативних положень аналогічні обов’язки покладено і на власників дорожніх об’єктів, що ще не знайшло свого відображення в нормах коментованої статті КпАП.

Допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, або у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду, -

тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій або інших посадових осіб, відповідальних за допуск водіїв до керування транспортними засобами, від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 129 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Допуск до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортними засобами, -

тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій або інших посадових осіб, відповідальних за допуск водіїв до керування транспортними засобами, від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 129 внесено зміни згідно із Законам України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп’яніння, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію суден, від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину третю статті 129 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У статтю 129 внесемо зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 316-ХІ від 29.05.85 p., № 7542-ХІ від 19.05.89 р№ 1369-ХІІ від 29.07.91 p., № 1818-XII від 15.11.91 p.; Законом України № 3785-ХІІ від 23.12.93 p.]

Об’єктом правопорушень, передбачених коментованою статтею, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах. Беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, що перебувають у стані сп’яніння, законодавець у нормах багатьох правових актів встановив заборону на допуск зазначених осіб до керування транспортними засобами. Так, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» встановлює обов’язок посадових осіб, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не пройшли у встановлений строк медичного