Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Божественна комедія 📚 - Українською

Читати книгу - "Божественна комедія"

655
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Божественна комедія" автора Аліг'єрі Данте. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 137 138 139 ... 142
Перейти на сторінку:
в людині спомин про всі її добрі діла.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТА

Земний Рай. – Алегорична процесія, або Тріумф церкви

28 – 30. Зміст: «Якби Єва не скинула з лиця покрову слухняності, я б теж жив у цьому раї».

37. Святі дівчата – музи.

40. Гелікон – гора муз, де течуть джерела Гіппокрена і Аганіппа, які дають натхнення поетам.

41. Уранія (небесна) – муза небесної науки (астрономії). Данте згадує її тому, що дальша дія його поеми відбувається на небі.

43 – 50. Тут починається алегорична процесія, що зображає християнське святе письмо. Світники – сім дарів Духа Святого.

60. Так повільно, що їх догнали й молоді б жінки. – За тих часів недавно одружені жінки ходили, мабуть, дуже повільно, щоб додержати скромності й серйозності або, можливо, щоб не попсувати вбрання чи прикрас.

78. Перев’язь – Делії, а Сонцю – лук. – Згідно з античною міфологією, з веселки зроблено перев’язь у богині Місяця (Діани – Делії) і лук у бога Сонця (Аполлона).

83. Двадцять чотири діди – книги Старого завіту (крім пророків) або, за іншими тлумаченнями, старі, згадувані в «Апокаліпсисі».

92. Четверо тварин – чотири Євангелія.

96. Стоокому Аргусові Юнона доручила невсипуще стерегти Іо, кохану Юпітера, але хитрий Меркурій розповідями про пригоди німфи Сірінги приспав Аргуса і вбив його (Метам. І).

100 – 105. Читай Єзекіїля… – Опис подібних чотирьох крилатих тварин подано в книзі пророка Єзекіїля (Біблія) і в «Апокаліпсисі» Іоанна (Новий завіт). У Єзекіїля у них чотири крила, у Іоанна – шість, як і у Данте.

106. Святковий повіз – колісниця, що символізує християнську церкву.

107. Грифон (лев з орлиними крилами і орлиною головою) – алегорія боголюдини, Ісуса Христа.

116. Октавіан – див. прим. Ч. VII, 6.

118. Сонця повіз… – див. прим. Ч. IV, 72.

121 – 129. При правім колесі ішло три жінки. – Праве колесо – Новий завіт. При ньому три «богословські» чесноти: червона – любов, зелена – надія, біла – віра.

130 – 132. Ліворуч… четверо жінок. – Ліве колесо – Старий завіт. Чотири жінки – чотири «основні» («природні») чесноти античного світу: мудрість, справедливість, мужність і поміркованість. З них у мудрості – три ока, якими вона оглядає минуле, теперішнє і майбутнє.

133 – 141. Йшло двоє… старих – Один уособлює «Діяння апостолів», приписувані апостолові Луці, за переказами – лікареві, тому й одягнутому, як учень школи грецького лікаря Гіппократа. Другий – «Послання апостола Павла», якого завжди зображували з мечем.

142 – 144. Ще бачив скромних чотирьох дідів – «Послання» апостолів Іакова, Петра, Іоанна і Іуди.

144. Самотній в даль проникливо глядів. – «Апокаліпсис» Іоанна.

154. Біля корогов – біля семи світників.

ПІСНЯ ТРИДЦЯТА

Земний Рай. – Поява Беатріче і зникнення Віргілія

1 – 7. Зміст: «Коли це семизір’я в вищім небі (сім світників, що зійшли з десятого неба, нічого не беручи на себе, окрім гріха), яке зійшло вказувати усім учасникам процесії, що саме треба їм робити, подібно до того, як нижче семизір’я восьмого неба (Малий Віз з його Полярною зіркою) вказує весляреві дорогу на морі – спинилося…»

11. «Гряди, невісто, от Лівана!» – слова з «Пісні пісень» царя Соломона; в перекладі з церковнослов’янської: «Іди, наречена, з Лівану!»

16. Сотні тих, хто ширить благодать – тобто ангелів.

17. Єгда прорік премудрий (церк.). – Коли сказав мудрець.

19. «Благословен грядий!» (церк.). – Благословен той, хто йде.

21. «Наповнюйте лілеями кошниці!» – трохи змінений рядок з Віргілія (Ен. VI, 883).

32. Явилась жінка – Беатріче.

42. Ранила, як змалку ще, мене. – Данте побачив уперше Беатріче, коли йому було дев’ять років.

52. Сад, зчужілий матері старій. – Рай, що був заборонений Єві після гріхопадіння.

54. На вмитій росами щоці моїй… – Це було коло підніжжя гори Чистилища (I, 121 – 129).

69. В Мінервиному листі – тобто в віттях оливи (ряд. 31).

83. «На тя, Всевишній, уповаю» (церк.). – Ангели співають початок псалма: «На тебе, Всевишній, покладаю надії».

84. «Стопи моя» (церк.). – мої ступні (слова із цього ж псалма).

87. Того, що родить славів, краю – краю славів, тобто Славонії, звідки на Італію віяли холодні північні вітри.

88 – 89. Тече в жарких ґрунтах безтінних – тобто в Африці, де опівдні зникає тінь.

92. Крилатих спів… – спів ангелів.

115. В новім житті – тобто у своїй молодості, про яку Данте писав у книзі, названій «Нове життя».

124 – 125. Тільки я поріг лишила свій до віку другого – Беатріче вмерла, коли їй минуло двадцять п’ять літ.

126. Піддався суєті земній… – Данте був невірний Беатріче і як жінці, і як вищій мудрості.

133. І в яв, і в снах – тобто у видіннях, про які Данте розповідає в «Новому житті».

ПІСНЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРША

Земний Рай. – Лета

3. Їх лезом – тобто гостротою слів, звернених до Данте (Ч. XXX, 103 – 145).

11 – 12. Поки Лети хвилі не змили болісної тяготи – тобто пам’яті про заблудження Данте.

42. Точило кружить вістрю встріч – тобто притупляється меч правосуддя.

45. Сирен зачувши – піддавшись оманливій принаді земних благ (пор. Ч. XIX, 19).

71. Наський вітер – в Італії північний вітер, вітер, що віє з нашої країни.

72. З краю Ярби – з Африки, де царював Ярба (Ен. IV, 196).

77. Первістки творіння – ангели.

81. На звірі двоєдиного коріння – на грифоні (див. прим. Ч. XXIX, 107).

92. Жінка, давній мій водій – жінка Мательда (Ч. XXVIII, 67).

98. «Окропи мя» (церк.) – слова псалма.

102. Я води ковтнув. – Данте напився води з річки Лети, яка дає забуття гріхів.

103. Між чотирма жінками чарівними… – Див. Ч. XXIX, 130 – 132 і прим.

106. Зірки ми – в прірвах тьми… – Див. прим. Ч. І, 23.

111. Ці троє, зором знамениті – тобто три «богословські» чесноти.

123. Вид то орлій, то левиний – то орла (божества), то лева (людини).

138. Ще другу красоту єства твого. – Друга краса Беатріче – її уста. Перша – її очі, які Данте уже побачив (ряд. 115 – 123).

ПІСНЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГА

Земний Рай. – Символічне дерево. – Перетворення колісниці. – Повія і велетень

2. З десятирічної жаги – побачити Беатріче, яка вмерла за десять років до 1300 року.

9. Трьох богинь – тобто трьох «богословських» чеснот.

16 – 17. Вправо враз пішло славетне військо…

1 ... 137 138 139 ... 142
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Божественна комедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Божественна комедія"