Читати книгу - "Чоловіки, що ненавидять жінок"

Зашифрована електронна пошта від:

[email protected]

Кому: [email protected]

Привіт, Мікаелю.

Сьогодні до мене в редакцію приходила Харієт Ванґер. Вона зателефонувала за п'ять хвилин до свого приходу, і я виявилася зовсім непідготовленою. Вродлива жінка, елегантно одягнена і з холодним поглядом.

Вона приходила повідомити, що замінила Мартіна Ванґера як представника Хенріка у правлінні. Була люб'язна і доброзичлива, запевнила мене, що концерн «Ванґер» не збирається виходити з угоди і що сім'я, навпаки, цілковито підтримує Хенрікові зобов'язання перед журналом. Вона попросила провести її по редакції і запитувала про те, як я розцінюю ситуацію, що склалася.

Я сказала все як є:що не відчуваю твердого ґрунту під ногами, що ти заборонив мені приїздити до Сандхамна і що я не знаю, над чим ти працюєш, але що ти збираєшся добити Веннерстрьома. (Я вирішила, що можу це розповісти. Вона все-таки член правління.) Вона скинула одною бровою, посміхнулася і запитала, чи сумніваюся я в тому, що в тебе це вийде. Що мені було відповідати? Я сказала, що почувалася б значно спокійніше, якби краще розуміла, що відбувається. Ет, звичайно, я на тебе покладаюся. Але ти зводиш мене з глузду.

Я спитала, чи знає вона, чим ти займаєшся. Вона відповіла, що ні, але сказала, що ти справив на неї враження дивовижно рішучої людини з інноваційним мисленням. (Це її слова.)

Я сказала також, що розумію, що в Хедестаді сталося щось драматичне, і знемагаю від цікавості з приводу історії Харієт Ванґер. Коротше кажучи, я почувалася ідіоткою. Вона відповіла питанням на питання, поцікавившись, невже ти справді мені нічого не розповів. Як вона каже, їй зрозуміло, що в нас із тобою особливі стосунки і що ти напевно розповіси мені, коли в тебе з'явиться трохи вільного часу. Потім вона спитала, чи може вона на мене покластися. Що мені було відповідати? Вона сидить у правлінні «Міленіуму», а ти кинув мене вести переговори зовсім беззбройною.

Потім вона сказала щось дивне — попросила мене бути вибачливою і до неї, і до тебе. Стверджувала, що в боргу перед тобою і дуже хотіла б, щоб ми з нею теж стали друзями. Потім вона пообіцяла розповісти свою історію, якщо ти не зможеш. Вона пішла півгодини тому і залишила мене ні в сих ні в тих. Здається, вона мені сподобалася, але поки не знаю, чи можу я на неї покластися. Еріка.

P. S. Я скучила за тобою. Мені здається, що в Хедестаді сталося щось жахливе. Крістер каже, що в тебе звідкись з'явилася дивна мітка на шиї, схожа на слід від зашморгу. Чи правда це?

Від кого: [email protected]

Кому: [email protected]

Привіт, Ріккі.

Історія Харієт така жахлива, що тобі годі й уявити. Було б краще, якби вона все розповіла тобі сама. Мені навіть подумати про це страшно.

А поки я ручаюся, що ти можеш покластися на Харієт Ванґер. Вона сказала правду, стверджуючи, що в боргу переді мною, і можеш мені повірити — вона ніколи не зробить нічого на шкоду «Міленіуму». Будь їй другом, якщо вона тобі подобається. А якщо не подобається, не треба. Та вона заслуговує поваги. Вона — жінка з важким минулим, і я відчуваю до неї велику симпатію. М.

Наступного дня Мікаель отримав ще одного листа.

Від кого: [email protected]

Кому: [email protected]

Добридень, Мікаелю. Я вже кілька тижнів намагаюся викроїти час на те, щоб написати Вам, але, здається, в добі надто мало годин. Ви так швидко зникли з Хедебю, що мені так і не вдалося зустрітися з Вами і попрощатися.

Після мого повернення до Швеції час заповнений жахливими враженнями і важкою роботою. У концерні панує хаос, і ми з Хенріком напружено працюємо над тим, щоб дати лад справам. Учора я відвідала «Міленіум»; зайшла як представник Хенріка в правлінні. Хенрік мені детально розповів про ситуацію з Вашим журналом.

Я сподіваюся, Ви не заперечуєте проти того, щоб я з'явилася там у такій ролі. Якщо Ви не хочете, щоб я (або взагалі хто-небудь з нашої сім'ї) був у правлінні, я Вас зрозумію, але обіцяю Вам, що зроблю все для підтримки «Міленіуму». Я в неоплатному боргу перед Вами і запевняю Вас, що мої наміри щодо цього завжди будуть найкращими. Я зустрілася з Вашим другом Ерікою Берґер. Не знаю, чи я їй сподобалася, і мене здивувало, що Ви не розповіли їй про те, що сталося.

Я дуже хочу бути Вам другом, якщо Ви, звичайно, маєте сили продовжувати спілкуватися з ким-небудь із сім'ї Ванґер.

З найкращими побажаннями, Харієт.

P. S. Я дізналася від Еріки, що Ви знову збираєтеся боротися з Веннерстрьомом. Дірк Фруде розповів мені, як Вас обдурив Хенрік. Що ж я можу сказати? Мені шкода. Якщо я можу чимось допомогти, повідомте мені.

Від кого: [email protected]

Кому: [email protected]

Здрастуйте, Харієт. Я справді поспішно покинув Хедебю і працюю зараз над тим, чим, власне кажучи, повинен був займатися цього року. Ви отримаєте інформацію заздалегідь, до того, як текст піде до друку, але гадаю, я можу стверджувати, що з прикрими цьогорічними проблемами невдовзі буде покінчено.

Я сподіваюся, що Ви з Ерікою подружитеся, і, зрозуміло, нічого не маю проти Вашої появи в правлінні «Міленіуму». Я розповім Еріці про те, що сталося. Та зараз у мене немає на те ані сили, ані часу, треба, щоб усе трохи вляглося.

Тримаймо контакт. На все добре. Мікаель.

Лісбет не виявляла до Мікаелевої роботи великого зацікавлення. Коли якось він раптом сказав щось, чого вона спочатку не зрозуміла, Лісбет одірвалася од книги.

— Пробач. Я думав уголос. Я сказав, що це грубо.

— Що грубо?

— Веннерстрьом сплутався з двадцятидволітньою офіціанткою, і вона від нього завагітніла. Ти не читала його листування з адвокатом?

— Мікаелю, любий, у тебе на цьому жорсткому диску є кореспонденція, електронна пошта, договори, документи з поїздок і бог знає ще що за десять років. Я не так дуже зачарована Веннерстрьомом, щоб ковтати шість гігабайтів різної нісенітниці. Я прочитала дещо, в основному задля задоволення власної цікавості, і переконалася, що він бандит.

— Гаразд. Він зробив їй дитину в дев’яносто сьомому році. Коли вона почала вимагати компенсації, його адвокат відрядив когось умовляти її зробити аборт. Гадаю, він мав намір запропонувати їй певну суму