Читати книгу - "Реактивація, Кулик Степан"

Третього щура прибив буквально за хвилину. Штурхнути не забув, але в інтерфейс не поліз. Нехай буде сюрприз. Подивлюсь на зароблену суму після десяти трофеїв.

Попри щурів колектор не переставав тішити і грибами. Всього через кілька хвилин я вже жував третього гриба, піднімаючи рівень здоров’я до «80». Із задоволенням прислухаючись, як біль у кістках та м’язах якщо не щезає повністю, то принаймні ховається десь у глиб.

З четвертим пацюком так легко розібратися не вдалося. Я тільки раз встиг його вдарити палицею, як у проході показався ще один щур і з ходу атакував. Тож довелося відволіктися від добивання попереднього та захищатися. Навіть замахнутися не встиг, просто пробив по ньому носком чобота, як по надлітаючому м'ячу. Вийшло непогано. Пацюка відкинуло на добрих три метри, і поки він приходив до тями, я вернувся до попереднього, і сильним ударом у голову добив підранка. Встиг раніше, ніж п'ятий напав знову. А далі, за звичайною схемою. Удар… та зафіксувати перемогу контрольним у голову. Ногою зібрати нагороди, змахнути піт з чола і вперед, за черговою здобиччю. Навіть нудно…

Накаркав біду. Цей заявився із групою підтримки. Мало того, що сам майже втричі більший, як дорослий ротвейлер, з темною смугою по хребту, так ще й трьох товаришів привів. Чи охоронців? Хто ти?

Пацюк. Рівень 3 — повідомив напис. — Здоров’я — 60

Ага. Щось серйозніше, ніж було досі. В кожному разі більш схоже, на згадуваних мутантів.

«Смугастий» на мене не кинувся, а пропустив вперед своїх супутників. І ті атакували одночасно.

Б'ю крайнього справа з усієї сили, з таким розрахунком, щоб він завадив іншим. Майже вийшло. Трьох знести не зміг, але все ж таки зіткнувся з одним сусідом, і обидва відлетіли убік. Перший більше не піднявся, все ж я бив не шкодуючи сил, другий — схопився, але йому треба було ще пробігти кілька метрів, що нас розділяли. Секунди, але мені достатньо. Саме для того, щоб розібратися з третім.

Удар. Хрускіт кісток. Писк, і ... я мало не кричу від пекучого болю в нозі. Це смугастий пацюк виждав момент, коли увага буде зосереджена на інших противниках, непомітно підібрався і вчепився зубами в литку. Намагаюся збити його палицею, але та надто довга, нормально замахнутися для удару не виходить, а на слабші стусани пацюк майже не реагує.

Трясця! Боляче як! Аж туман у очах з'явився. Б'ю щосили, відчуваючи, що ось-ось зімлію від болю. Треба негайно щось робити, інакше мені кінець. Зжеруть живцем!

Ніж!

Перехоплюю палицю в ліву руку, а правицею дістаю ніж. Прицілююся і завдаю колючого удару в основу черепа. Пацюк здригається, розтискає щелепи і валиться під ноги. Але мені від цього не стає легше. Той, якого ще не добив, вчепляється в іншу ногу. Але тепер я знаю, що робити…

Секунда і на підлозі четвертий труп.

— Ф-фу… — витираю чоло тремтячою рукою. Потім штовхаю останки і, не витримую, заглядаю до архіву сповіщень:

«Отриманий досвід — 80»

«Отримано нагороду – 1 копійка. 1 щуряча тушка»

«Отримано нагороду – 1 копійка. 1 щуряча тушка»

«Абонент 00001, вітаємо з досягненням нового рівень! Ваш теперішній рівень — 1! Ви отримуєте «3» пункти розвитку характеристик. Скористайтеся ними для розвитку свого персонажа!»

«Отримана нагорода — 1 щуряча тушка»

«Отримано нагороду – 1 копійка. 1 щуряча тушка»

«Отримана нагорода — 1 щуряча тушка»

«Отримана нагорода — 1 щуряча тушка»

«Отримана нагорода — 1 щура тушка»

«Отримано нагороду – 10 копійок. «Мале зілля здоров'я». 1 щуряча тушка»

«Вітаємо! Ви виконали завдання №2 «Знищити хоча б одного щура-мутанта». Нагорода — 10 балів досвіду».

«Ви розпочали виконання завдання №3 «Знищити 10 щурів-мутантів». Прогрес — 1/10»

«Отримана нагорода — 1 щуряча тушка»

Не зрозумів? Ого! Це мені за смугастого стільки відсипали? Не даремно страждав. І вгадав. Він справді був тим самим щуром-мутантом. Що ж, тоді чутки не брехали. Десяток таких зжере людину і не подавиться. Навіть я не дав би ради. І якщо така зграя зараз звідкись вискочить, то найрозумніше, що можна вдіяти — це тікати не озираючись.

Тепер із собою розібратися. А то мені щось зовсім зле. Ноги буквально підкошуються. Що там із характеристиками?

Досвід: 120/1000

Здоров’я — 38/200

Ого! Оце мене пошматували. Ну нічого. Самі покусали, самі й вилікують.

Дістаю з інвентаря мензурку з малим зіллям здоров'я та випиваю. Світ відразу набуває чіткості, яскравості та фарб. Хоча які тут фарби? Сутінки... Підвал, одним словом. Втім, зовні не набагато краще. Яскраві кольори в модулі лише штучні. Справжня зелень навіть навесні якась блякла. Наче тінь від купола, що нависає над нами, не дає пробитися до неї достатній кількості сонячних променів. І ніякі добрива не допомагають.