Читати книгу - "Лівія з роду Воранор, Сафі Байс"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На іншому кінці саду Лів помітила темношкіру вампіршу — представницю австралійської філії нафтопереробної компанії Андре. Її звали Жаннет, і вона була єдиною із присутніх, з ким Лів справді хотілося б поговорити. З цією жінкою вона познайомилася давно, кілька разів вони з Андре навіть гостювали у неї в Мельбурні. Але для Жаннет цей вечір — зовсім не розвага, вона має свої завдання. Головна мета, як і 99% присутніх, — збільшити цифри на банківських рахунках.
Лів завжди захоплювалася Жаннет. Перш за все, її зовнішнім виглядом: вампірка була високою, з крутими стегнами і рівно пропорційним їм пишним бюстом, на тонкому обличчі живим вогнем виблискували величезні блакитні очі, губи, немов пелюстки троянди, повні і завжди яскраво підмальовані помадою. Кучеряве від природи волосся було штучно розпрямлене і густими смолянистими пасмами спадало трохи нижче лопаток. Захоплення викликало також її вміння впливати на людей, особливо на чоловіків, що багато в чому допомагало успішно вести справи. І це був не гіпноз, швидше, якийсь магнетизм, який мав, очевидно, не вампірську природу, а виключно жіночу. Лів чула від неї сотні захоплюючих історій, героєм кожної з яких був новий чоловік. Коли на Землі закінчиться нафта, Жаннет змогла б заробляти написанням еротичних романів.
Продовжуючи шукати очима людей серед присутніх, Лів побачила молодого хлопця поруч із Жоржем. Високий, світле волосся, сіро-блакитні очі, тонкий довгий ніс та бездоганно чиста шкіра. Той самий представник компанії «Дюжор», про прибуття якого так переймався її чоловік. Отже, це на нього вона має справити те незабутнє враження, яке, як стверджував Андре, підштовхне його до пропозиції вигідного контракту. Про «Дюжор» Лів знала небагато, лише те, що ця компанія розміняла вже третю сотню років свого існування, тобто була значно старша за неї саму. І ще те, що працює вона із продуктами нафтопереробки, зокрема виготовляла синтетичні волокна і пластикові труби.
Зазвичай такі місії виконувала Жаннет. Але цього вечора вона мала свій фронт бойових дій, тому Андре і взяв підмогу. Лів спробувала уявити себе австралійкою. Що б зробила Жаннет на її місці? Здавалося, їй і робити ніколи нічого не потрібно, достатньо підійти до потенційної жертви, змахнути густими вигнутими віями і пронизати поглядом дивовижних волошкових очей. Після цього людина, та що там людина, і більшість вампірів, перетворювалися на кролика перед удавом. І наступної секунди вже готові були зробити для неї все, що завгодно.
Андре, який також помітив появу довгоочікуваного гостя, одразу опинився біля Лів.
— Побачила, так? — спитав він. — Ти все правильно зрозуміла. Зараз твій вихід, — він узяв її під руку і попрямував до гущавини гостей до Жоржа і світловолосого чоловіка.
— Доброго вечора пан Семюель, — Андре потиснув йому руку. — Чудово, що Ви таки змогли опинитися сьогодні тут. Я чув, Атлантика розігралася штормом біля ваших берегів?
— Так, літаки не випускали. Яке щастя, що в Штатах був мосьє Жорж! Він без жодних вагань сів за штурвал. Ніколи б не подумав, що така зайнята людина ще й уміє керувати літаком! Вітри так розгулялися, що я думав, ми відправимося годувати риб. Але мосьє Жорж виявився просто віртуозним пілотом, — по-американськи емоційно, не забуваючи в паузах широко посміхатися, розповідав Семюель. Метою його погляду були очі Андре, але він усе частіше й частіше поглядав на його супутницю. Жорж тим часом зник, навіть не встигнувши вислухати захоплення на свою адресу.
— Бачите, доля сприяє нашим намірам, — усміхнувся Андре. — Пробачте, я досі не представив Вам свою дружину. Познайомтеся, це Лівія.
— Можна просто Лів, — жінка зазирнула йому в очі й усміхнулася самими лиш куточками губ.
— Семюель, можна просто Сем, — відповів він.
Музичний фон змінився — тепер звучала мелодія для повільного танцю. Лів анітрохи не здивувалася, адже за секунду до цього вона краєм ока відзначила присутність Жоржа біля рояля.
— Вибачте, мосьє Андре, чи можу я запросити Вашу чарівну дружину на танець? — Запитав Сем.
— Звісно, якщо вона не проти, — великодушно дозволив вампір.
— Буду рада потанцювати з Вами, — запевнила Лів.
Вклавши долоню в руку партнера, вона з легкою ноткою огиди відзначила про себе, що в чоловіка вона спітніла. Схвильований. А як інакше?
— Ви давно знайомі з моїм чоловіком? — спитала Лів перше, що спало на думку. Не мовчати ж увесь танець. А по Сему було помітно, що він ніяк не підбере потрібних слів. Вампірка не читала думки, але почуття та емоції, навіть старанно пригнічені, були для неї розкритою книгою.
— Ми зустрічалися лише раз, ... на нараді, ... присвяченій захисту навколишнього середовища, — подовжені паузи між словами видавали в ньому людину, яка колись заїкалася.
Сем все ще був надто схвильованим.
— Дуже цікаво, що у вас відбуваються такі наради. Адже компанії, які хоч якось пов'язані з нафтою, забруднюють довкілля найбільше, — зауважила Лів.
— О, ми робимо багато, щоб зменшити цю шкоду! — очі Сема спалахнули натхненням. І навіть паузи зникли.
— Дуже сподіваюся. Мені хотілося б ростити своїх дітей у світі, де можна бігати під дощем і купатися в морі, яке пахне морем, а не чимось неприродним, — Лів, здавалося, серйозно засмучена цією проблемою.
— Не хвилюйтеся, Ваші діти зростатимуть у найкращому зі світів! — Запевнив американець.
— Натякаєте на те, що люди таки долетять до Марсу? — Усміхнулась жінка.
— Ні, ні, наша планета — це найкращий зі світів. І ми оберігатимемо її.
«Слова юного ідеаліста», — подумала Лів, але більше нічого не сказала.
Танець завершився, і Сем повернув партнерку Андре. Лів не затрималася надовго в колі чоловіків і залишила їх, щоб нарешті привітатися з Жаннет.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лівія з роду Воранор, Сафі Байс», після закриття браузера.