Читати книгу - "Homo Deus"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Це має звучати як наукова фантастика, однак це вже реальність. Мавпи нещодавно вже навчилися керувати біонічними руками й ногами, не з’єднаними безпосередньо з їхніми тілами, через електроди, імплантовані в їхній мозок. Паралізовані пацієнти мають здатність рухати біонічними кінцівками чи керувати комп’ютерами силою лише думки. Якщо хочете, можете керувати на відстані електричними пристроями у вашому домі через електричний шолом, що «читає думки». Цей шолом не вимагає імплантів у мозок. Він функціонує шляхом зчитування електричних сигналів, що проходять крізь ваш скальп. Якщо хочете увімкнути світло в кухні, просто одягаєте шолом, уявляєте попередньо запрограмований знак (наприклад, уявляєте, як рухається ваша права рука), і вимикач вмикається. Такий шолом можна купити за 400 доларів.
На початку 2015-го кілька сотень працівників лабораторії «Епіцентр» у Стокгольмі мали мікрочіпи, імплантовані в їхні руки. Ці чіпи, завбільшки з рисове зернятко, містили персоналізовану інформацію для системи безпеки, що давала право працівникам відчиняти двері й працювати з ксероксом простим помахом руки. Невдовзі вони очікують, що здійснюватимуть оплату таким самим способом. Один з тих, хто стояв за цією ініціативою, Ганнес Шьоблад, пояснював: «Ми вже взаємодіємо з технологією постійно. Нині є деякі ускладнення — нам потрібен пін-код і пароль. Чи не легше було б просто торкатися рукою?».
Створення кіборгів теж можна вважати відносно консервативним, оскільки воно передбачає, що органічний мозок і далі буде центром управління життям. Ще сміливіший підхід допоможе обходитися взагалі без органічних частин і створити повністю неорганічні істоти. Нейронні мережі можна замінити розумним програмним забезпеченням, що працюватиме і в реальному, й у віртуальному світі і при цьому буде вільним від обмежень органічної хімії. Після чотирьох мільярдів років блукання у світі органічних компонент життя вирветься на простори неорганічного світу й набуде таких форм, які ми не можемо уявити навіть у найсміливіших мріях. Зрештою, наші найсміливіші мрії все ще є продуктом органічної хімії.
Вивільнення з органічного світу може забезпечити життю здатність вирватися нарешті з планети Земля. Протягом чотирьох мільярдів років життя було прив’язане до цього маленького клаптика у Всесвіті, бо природний відбір зробив усі організми неймовірно залежними від унікальних умов цієї летючої скелі. Навіть найкрутіша бактерія не виживе на Марсі. Водночас неорганічному штучному розумові буде значно легше колонізувати чужі планети. Заміна органічного життя неорганічними істотами може таким чином посіяти зерна майбутньої галактичної імперії, правитиме якою хтось типу містера Дейти, а не капітана Кірка.
Ми не знаємо, куди можуть завести нас ці шляхи чи як виглядатимуть наші богоподібні нащадки. Передбачення майбутнього ніколи не було легкою справою, а революційні біотехнології ще більше його ускладнюють. Бо, крім того, що складно передбачити вплив нових технологій у таких сферах, як транспорт, комунікації та енергія, ще й технології вдосконалення людини висувають цілковито нові виклики. Оскільки їх можна використовувати для трансформації людського розуму й прагнень, люди з їхніми нинішніми мізками й прагненнями апріорі не можуть збагнути наслідків їх використання.
Тисячі років історія зазнавала технологічних, економічних, соціальних і політичних потрясінь. Лиш одне залишається незмінним: сама людина. Наші інструменти й інститути дуже відрізняються від біблійних часів, однак глибинні структури людського розуму залишаються тими самими. Ось чому ми все ще можемо знайти себе на сторінках Біблії, у творах Конфуція чи в трагедіях Софокла та Еврипіда. Ці класичні твори походили від людей, подібних до нас, а отже, ми відчуваємо, що вони розказують про нас. У сучасних театральних постановках Едіп, Гамлет і Отелло можуть носити джинси й футболки і мати акаунти у Facebook, однак їхні емоційні конфлікти такі самі, як і в оригінальній п’єсі.
Однак через те, що технологія дає нам змогу переробити людський розум, Homo sapiens зникне, людська історія дійде до кінця, і почнеться цілковито новий процес, який люди, як ви і я, не здатні збагнути. Багато вчених намагалося спрогнозувати, як виглядатиме світ у 2іоо чи 2200 році. Це марнування часу. Будь-яке варте уваги передбачення повинно враховувати здатність переробки людського розуму, а це неможливо зробити. Є багато розумних відповідей на запитання: «Що такі люди з розумом, як у нас з вами, робитимуть з біотехнологією?». Однак нема відповіді на запитання: «Що створіння з відмінним типом розуму робитимуть з біотехнологією?». Ми лише можемо сказати, що люди, подібні до нас, цілком можливо, використовуватимуть біотехнологію для зміни свого розуму, а наш нинішній розум не може осягнути, що ж буде потім.
Хоча деталі й залишаються неясними, можемо бути певними стосовно загального напряму історії. У XXI столітті третім великим проектом людства буде надати нам небесної сили творення й руйнування і перетворити Homo sapiens на Homo deus. Цей третій проект, безумовно, об’єднає перші два проекти і живитиметься ними. Ми потребуємо здатності переробити наші тіла й наш розум у першу чергу для того, щоб уникнути старості, смерті й страждань, однак коли отримаємо це, хтозна, що ще зможемо зробити, маючи таку здатність? Тому цілком можемо вважати, що новий порядок денний людства складатиметься фактично лише з одного проекту (з багатьма відгалуженнями): досягнення божественності.
Якщо це звучить ненауково чи надто ексцентрично, то це тому, що люди часто неправильно розуміють сенс божественності. Божественність — не якась невизначена метафізична якість. І це не те саме, що всемогутність. Говорячи про перетворення людей у богів, думайте радше в термінах грецьких богів чи індуїстських девів, а не про всемогутнього біблійного Небесного Отця. Наші нащадки все ще матимуть свої недоліки, дивацтва й обмеження, так само як Зевс та Індра мали свої. Однак вони могли любити, ненавидіти, творити й руйнувати у значно більших масштабах, аніж ми.
Протягом усієї історії вірили, що більшість богів мають не всемогутність, а радше специфічні суперздібності, такі як здатність створювати людські істоти, трансформувати свої власні
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Homo Deus», після закриття браузера.