Читати книгу - "Колейдоскоп, Voron"

~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~~ ✧ ~

 

 Старий Петро стояв біля могили дружини й тримав у руках маленький букетик польових квітів. Він завжди приносив їй саме такі — звичайні, скромні, але такі, що нагадували про ті літні дні, коли вони, ще молоді, гуляли лугом, сміялися й мріяли про майбутнє.

 Вона завжди любила ці квіти більше за будь-які троянди чи розкішні букети. «Петре, ці квіти справжні, такі прості, як і ми з тобою», — говорила вона, і він тільки усміхався, дивлячись на її щасливі очі.

 Він доторкнувся до холодного каменю, наче хотів відчути її тепло, але зустрів лише глуху тишу. Здавалося, що весь світ завмер навколо, що все, що давало йому сенс, залишилося у минулому, поруч із нею.

 Щодня він приходив сюди, приносив ті ж квіти і залишався на кілька годин, ніби намагаючись знайти її в тиші цього місця. Розповідав їй про день, про погоду, про новини від сусідів, ділився всім, як раніше. Іноді йому навіть здавалося, що він чує її голос, такий м'який і рідний, ніби вона була зовсім поруч.

 Але коли він повертався додому, пустка охоплювала його з новою силою. Кожен куточок цього будинку був просякнутий її присутністю, але тепер, без неї, все здавалося чужим. Стілець, на якому вона завжди сиділа, її улюблена чашка, навіть плед на дивані — усе було тут, але її не було.

 Одного разу, повертаючись із кладовища, Петро побачив маленьку дівчинку, яка збирала польові квіти біля дороги. Вона подивилася на нього, усміхнулася і простягнула йому маленький букетик.

— Дядьку, це вам! — сказала вона дзвінким голосом.

 Петро прийняв квіти, подякував дівчинці, і щось тепле пробігло його серцем. Він зрозумів, що хоч вона і залишила цей світ, її любов залишилася. У цих квітах, у кожному спогаді, в тихих розмовах біля могили, у малесеньких випадкових добрих жестах.

 Цього разу, коли він прийшов додому, у нього більше не було так порожньо в душі. Вона назавжди залишилася з ним, хоч і невидима, як тихий вітерець у літній день, як легкий дотик сонячного проміння.

~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~ ✧ ~~ ✧ ~