Читати книгу - "Білий кіт шукає відьму, Вікторія Токар"

Відьма завела бранців до старенької покошеної хатини, де вікна забиті дощечками, та прив’язала до скрипучих стільчиків. Всередині панував бруд, хаос та павуки. Все складалося, як Зоряна й планувала. Вона заспокоїла Алісу дорученнями для котів і тепер слабка набридлива чаклунка не заважатиме зробити все як годиться.

— Знаєш, Арієль, твоя господиня вважає, що просто не допустити доленосної зустрічі  достатньо, — відьма розсміялася. — А я думаю, що це повна дурня. Пророцтва — така паскудна штука. Скільки їх не псуй, вони все одно збуваються. Не цього року, то наступного, не наступного, то через десятиліття. Не маю жодного бажання морочитися з цим кожного Геловіна. Краще просто раз і назавжди позбавитися від проблеми. — Зоряна протягнула праву руку перед собою, над долонею з’явилося кілька невеличких вогняних кульок. — Зараз тут стане дещо спекотно.

Очі Лілі були наповнені страхом, відчаєм та нерозумінням. Однак, можливість говорити так і не повернулася. 

Відьма вже замахнулася, щоб розкинути палахкотливі сфери по хатинці, коли раптом на неї вилилося повне відро крижаної води. Кульки тої ж миті зашипіли, ніби залите багаття, та зникли.

— Не сьогодні! — крикнув Артур.

Менш ніж годину тому, хлопець зміг зіграти лише одну пісню, а потім не витримав і прочитав повідомлення від Лілі. Дівчина детально написала про все, що відбулося з нею, та куди саме вона прямувала. Також пообіцяла якнайшвидше дістатися до «Райської кавусі», коли допоможе Смарагду. Однак, Артур не зміг змусити себе чекати та помчав до грумінг-салону. Зоряна повела за собою бранців у той момент, коли під’їхало його таксі. Він не встиг їм допомогти, тому вирішив зачаїтися та дочекатися слушної нагоди.

Відьма виплюнула з рота залишки води та повільно повернулася.

— Якого дідька ти собі подібне дозволяєш?! — прокричала вона просто в обличчя хлопцю, а потім вже спокійно, але єхидно додала: — Схоже, твоя матуся дарма старалася. Ви всі такі передбачувані, що аж мені за вас соромно. — кілька порухів руками й Артур також виявився прив’язаним до стільця. — Я була майже впевнена, що ти кинешся за своєю дівкою. Молодчинка! Не підвів.

Зоряна знову створила вогняні кулі й цього разу таки завершила почате. Все навколо почало потроху розгоратися. Очі бранців наповнилися жахом, але вони не могли видати жодного звука. Задоволена відьма забралася з хатинки.

* * *

Аліса переступила поріг «Райської кавусі». Вона сподівалася загладити провину перед сином. Останнім часом жінка часто ображала його, особливо під час розмов про Лілю. А такі траплялися частенько, тому їхні стосунки буквально перебували на межі повного краху. Схоже, пророцтво вже потроху починало справджуватися.

Однак, у кав’ярні Аліса знайшла лише розгублену групу, яку покинув гітарист.

— Він отримав повідомлення від дівчини й поїхав до неї, — буркнув невдоволений соліст. — Ми звісно все розуміємо, але Артур серйозно підставляє нас. Перший публічний виступ і така лажа. Якщо хоча б з вами вийде на контакт, то передайте, будь ласка, що група на нього чекає.

В Аліси аж серце опустилося. Вона з Зоряною домовилася, що вони розв’яжуть проблему з пророцтвом мирно, але зараз жінка почала сумніватися у щирості останньої. Червоноволоса чаклунка також пішла з відьомського балу, сказавши, що поїде пересвідчитися в тому, що коти справляються з дорученням. Та що станеться, якщо Зоряна зіткнеться з її сином? Які методи використає, аби спинити його?

— Артур не сказав, куди саме поїхав?

— Ну… — хлопець потер потилицю. — Ні.

— Щось ти якось невпевнено відповідаєш, — в голосі вчувалася явна загроза. — Раджу не брехати мені.

— Я краєчком ока бачив те повідомлення. У ньому було щось про котів і грумінг. Але там таке полотно прийшло… Я лише кілька фраз встиг вихопити, чесно, — почав виправдовуватися, але Аліса вже втратила до нього інтерес.