Читати книгу - "Три бажання для мільйонера, Лія Серебро"

Анна летіла на великій швидкості, дорогою до будинку Олексія, її серце шалено калатало. Вона намагалася заспокоїтися, подумки переконуючи себе: «Треба спочатку все з'ясувати. А вже потім розберуся, у чому тут справа». Вона згадувала слова Ольги та Наталі - про те, як знайшли анкету Олексія на сайті знайомств - і ніяк не могла повірити, що людина, яка буквально вчора освідчилася їй, здатна на таку зраду.

Думки плуталися в голові: «Може, це помилка? Чи хтось вирішив пожартувати? Треба з'ясувати все особисто».

Відчуття зради палило її зсередини.

Під'їхавши до будинку Олексія, вона зупинила машину, і її серце знову заколотилося від хвилювання. Вона рішуче вийшла з машини і попрямувала до дверей. У цей момент її внутрішній голос знову сказав: «Не поспішай. Спочатку вислухай його».

Вона подзвонила у двері. Ніхто не відчиняв. Анна натиснула на дзвінок ще раз, цього разу більш наполегливо. Довге очікування лише посилювало її напругу. Нарешті, двері відчинилися, і Олексій, який не одразу впізнав її, на мить застовпів. Його волосся було розпатлане, на обличчі читалася втома, але при цьому його погляд був як завжди впевненим і спокійним.

- Анно, - сказав він, але не поспішав її впускати всередину. -Що ти тут робиш?

- Я прийшла розібратися з твоєю анкетою на сайті знайомств, - випалила вона, не втримавшись.

Анна напружилася. Щось у його поведінці її насторожило.

- Я хочу знати, що відбувається. - сказала вона, пронизуючи його поглядом. - Ти вчора зробив мені пропозицію, а сьогодні я дізнаюся, що ти на сайті знайомств! Як ти це поясниш? - повторила вона з натиском і відчаєм у голосі.

Олексій усміхнувся, відводячи погляд.

- Анно, це просто... непорозуміння. Я навіть не заходив туди місяцями, це старий акаунт. Ти все неправильно зрозуміла!

- Неправильно? Ти просто не хотів, щоб я дізналася! - її голос тремтів від гніву й розчарування.

Але тут ззаду з'явилася дівчина. Вона була в одній сорочці, яка явно належала Олексію. Волосся розпатлане, на обличчі - легка усмішка. Вона виглянула з-за його плеча і запитала:

- Льошо, ти довго там?

У цей момент щось усередині Анни вибухнуло.

- Що це, чорт забирай, означає?! - Анна насилу стримувала крик. - Ти... ти просто жалюгідний брехун! Козел!

Олексій спробував щось сказати, але Анна різко схопила каблучку, яку він подарував їй, і з люттю жбурнула її в його бік. Каблучка влучила йому прямо в груди, скотившись на підлогу.

- Забери свою пропозицію, Олексію. Ти - свиня! - сказала вона з холодним презирством і розвернулася, стрімко прямуючи до машини.

Її трясло від люті й розчарування. Вона не могла повірити, що так легко дозволила йому увійти в її життя і повірити в його брехню. У цю мить її душа наповнилася гіркотою і болем. Анна відчувала, як сльози підступають до очей, але вирішила не піддаватися слабкості. «Він того не вартий», - повторювала вона про себе, як мантру.

Сівши в машину, Анна глибоко зітхнула, намагаючись привести думки до ладу. Вона почувалася розбитою, але десь у глибині розуміла, що цей момент був не кінець, а початок її звільнення від ілюзій. «Я гідна кращого». - сказала вона собі і завела мотор.

   Анна продовжувала сидіти в машині, стискаючи в руках рульове колесо. Думки вихором кружляли в її голові. «Як він міг так вчинити?» - терзала вона себе питаннями.

   Серце гриміло в грудях, але вона почувалася сильною. Розчарування перемішувалося з гнівом, залишаючи осад, але всередині все ж жила впевненість, що вона заслуговує на краще. Давно вона не відчувала такого сумного відчаю.

Анні хотілося вилити душу, але вона знала, що в офіс повернутися не зможе. Сором перед колегами сковував її, думки про те, що хтось може дізнатися правду про те, що сталося, викликали дискомфорт. Падати обличчям у бруд перед людьми, які її поважали, вона не збиралася.

У цей момент у голові спливла думка про Лєру. Навіть якщо вона не наважиться розповісти їй усю правду, то вже вони точно проведуть гарно час у її магазині. Забутися, відволіктися від думок про зраду і смуток - саме цього їй зараз хотілося.

Вона швидко набрала номер Лєри і, коли подруга відповіла, посміхнулася:

-Привіт! Ти ще чекаєш на мене?

У цей момент Анна відчула, як тягар на її плечах трохи відступає.

-Ну я не думала, що ти так швидко скучила за мною! - вигукнула подруга.

-Так, я вже в дорозі! Готуй свої новинки!  - відповіла Анна, збираючись висунутися назустріч новим емоціям і можливостям. Примірка нового одягу точно підбадьорить і відволіче її. Ну і в разі, якщо сама Лєра схилить до цього, то Анна зможе вилити їй усю душу.