Читати книгу - "Няня для доньки мільйонера, Аліса Рей"
- Жанр: 💛 Любовні романи
- Автор: Аліса Рей
- 1 778
- 0
- 14.10.23
На readukrainianbooks.com ми представляємо вам захопливий роман "Няня для доньки мільйонера" від видатної письменниці Аліси Рей 📚. Ця книга перенесе вас у світ розкішного життя та несподіваних перепетій, розкриючи перед вами секрети багатства, кохання і відданості.
Головна героїня, Лілія, - талановита та енергійна молода жінка, яка намагається знайти своє місце у цьому світі. Після низки непередбачених подій вона опиняється у незвичайній ситуації - стати нянею для доньки мільйонера, Максима Харрісона. Між ними спалахує непередбачуване кохання, що перевершує всі їхні очікування та відкриває нові можливості. 🌹
Аліса Рей - це талановита авторка, яка відома своїм вмінням створювати захоплюючі та емоційно насичені історії. Її слова оживають на сторінках книги, переносячи читачів у світ відчуттів та пристрасті, які залишаються в пам'яті надовго.
На readukrainianbooks.com ви матимете можливість не лише насолоджуватися цією захоплюючою історією онлайн, але й робити це абсолютно безкоштовно та без необхідності реєстрації. Ми горді тим, що можемо подарувати вам доступ до кращих творів світової літератури українською мовою. 📖✨
Читання українською мовою - це не лише розвага, але й важливий крок у розвитку нашої мови та культури. Кожен прочитаний рядок збагачує наш словниковий запас та розширює горизонти розуміння світу. Завітайте на наш сайт та відкрийте для себе безмежний світ казок та пригод, які чекають на вас! 🌟📚
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ну, Дашо! Ну, будь ласочка! Це ж така нагода для тебе! – кричить Катя, наздоганяючи мене вже у коридорі. – Ти ж і так без роботи зараз! Чому не хочеш спробувати?
– Ну не знаю… – фиркаю, взуваючи кеди. – Можливо, тому, що за освітою я дизайнер, а не нянька!
– І що тут такого? – не розуміє сестра. – Всі ми вміємо няньчити дітей. Для цього освіта не потрібна!
Розумію, що Катя так просто не відстане, тому сідаю на пуф у коридорі та сердито на неї витріщаюся.
А все так добре розпочиналося… Кілька днів тому Катя зателефонувала і сказала, що її взяли на роботу. Обрали з понад сотні претенденток і тепер вона буде няньчити дитину з дуже багатої родини. Я, звісно ж, за неї пораділа, але й подумати не могла, чим це обернеться особисто для мене.
Тільки вчора фірму, де я працювала дизайнером, закрили, а я залишилася без роботи. Не встигла від цього потрясіння оговтатися, як мій хлопець, з яким ми разом ще з універу, сказав, що нам треба розійтися. Пояснив це тим, що перегорів, а я-то знаю, що, мабуть, іншу собі знайшов.
Вчора був паршивий день, а сьогодні Катька вирішила мене добити, заявивши, що зустріла кохання свого життя і не може працювати нянею. І все б нічого, адже це її повне право… але інколи в моєї сестри у голові зароджуються просто божевільні ідеї.
Вона хоче, щоб я зайняла її місце. Так-так! Я не жартую!
Просто так склалося, що ми з нею не просто сестри, а ще й близнючки, схожі як дві краплі води. Мені завжди здавалося, що це чудово. До сьогоднішнього дня.
– Ти хоча б розумієш, що буде, якщо правда випливе? Я не можу няньчити дітей, Катю! – намагаюсь достукатись до її здорового глузду.
– Нічого не випливе! Всі документи оформляються через компанію, де було моє резюме. Тобі нічого показувати не доведеться. Зарплата також буде на мою картку нараховуватись, а я вже скидатиму її тобі. Ось і все. Нічого боятись.
– Це ти так думаєш, – бурчу. – Розкажи за тих людей, чию дитину ти маєш няньчити. Хто вони?
– Ну… – Катька замислюється, а мені вже це не подобається. – Татко дівчинки бізнесмен, а мама… А мами наче немає. Він сам її виховує.
– Мені доведеться жити там? У його домі? – питаю.
– Хіба це проблема? Макс тебе кинув, тому змінити обстановку піде тобі на користь, – заявляє сестра, а я гнівно на неї витріщаюсь. – Погоджуйся, Дашко! Це ж така можливість! Татко дівчинки платить великі гроші, щоб його кровиночка була під наглядом. Заробиш грошенят і полетиш кудись відпочивати. Всього кілька місяців, можливо, менше.
– А ти? Що ти робити будеш? – сердито дивлюсь на сестру.
– Ми з Юрчиком будемо насолоджуватись одне одним. Він збирається відкривати свій бізнес, тому буду допомагати, – Катя так радісно про це розповідає, що хочеться зупинити її та сказати, що все це – якась дурня.
Взагалі не розумію, звідки цей Юрчик звалився. Бізнесмен недороблений!
– Я все одно не вірю, що ця ідея вигорить, Катю. Я не люблю авантюр, а це вона чистої води! – кажу, підвівшись на ноги.
– Вигорить, люба! Ти ж завжди ладнаєш з дітьми. Все чудово буде! – з надією дивиться на мене сестра. – А якщо не вийде, я можу в будь-який момент повернутися. Хоча сподіваюся, що до цього не дійде.
– Добре, – кажу і сама не вірю, що йду на це. – Але пообіцяй, що повернешся, якщо ситуація вийде з-під контролю.
– Обіцяю! – занадто швидко погоджується Катя і міцно мене обіймає. – Завтра зранку ти маєш бути там. Рівно о восьмій. Корсаков жахливо пунктуальний, – додає Катя. – І ще.
Вона дістає з сумки доволі товсту теку з файлами та всовує мені в руки.
– Що це? – здивовано дивлюсь то на сестру, то на теку.
– Тут уся інфа про дівчинку. Розпорядок дня, меню та інша фігня. Переглянеш вдома. Це важливо.
Ховаю теку у свою сумку і залишаю квартиру сестри. Поки йду на зупинку, все думаю над тим, яка я ідіотка. Навіщо погодилася? Я ж ненавиджу різного роду авантюри. Це Катя у нас авантюристка по життю. Закохатися з першого погляду і розійтись наступного дня. Або закінчити економічний факультет, а піти працювати нянею.
Я так глибоко поринаю у власні роздуми, що не помічаю автомобіль, який на шаленій швидкості мчить дорогою. Встигаю лише ступити на нерегульований пішохідний перехід і різко завмираю, коли бачу перед собою капот автівки.
Від шоку не розумію, збили мене чи ні, але на асфальт таки падаю, здираючи долоні до крові.
Чую, як гримають двері, і горе-водій з'являється поруч зі мною. Присідає поруч – і, коли бачу його зляканий вигляд, сваритись не хочеться. Здається, він просто водій у якогось багатія, машина-то не дешева у нього.
– Ви як? Мені так шкода, – оглядає мене прискіпливо. – Давайте я швидку викличу!
– Не треба… – все начебто ціле, тому хочу його заспокоїти. Тільки не встигаю.
– Навіщо швидка? Ти хіба не бачиш, що вона навмисне під колеса кинулась! – цідить ще один чоловік, який висунув свій зад зі заднього сидіння. Одразу відмічаю дорогий годинник на зап'ясті, запонки, що блищать під сонячним світлом, і начищені до блиску туфлі. – Їдемо! Ми на зустріч запізнюємося!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Няня для доньки мільйонера, Аліса Рей», після закриття браузера.