Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » На байдарці - за снагою 📚 - Українською

Читати книгу - "На байдарці - за снагою"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "На байдарці - за снагою" автора Гелій Юхимович Аронов. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги / 💛 Інше / 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 26
Перейти на сторінку:
через тайгу на витягнутих руках, ніби мале дитя, байдарку. Ще й як варто!

А подорож тільки починається! Живемо, хлопці!

Етап сьомий і останній: повернення. Повернення додому завжди пов'язане з елегійним настроєм, який, проте, не виключає суворого дотримання деяких правил.

Заповідь перша: речі та спорядження можуть бути зібрані як завгодно - з будь-якою швидкістю і недбайливістю (краще, щоб ступінь першої й другої була мінімальною). Але байдарка має бути вилизана, витерта, висушена і відполірована. Бо, ручаємося, інакше наступного сезону вона буде придатна хіба що для виконання плану з металобрухту.

Заповідь друга: краще закінчити маршрут на найменшій станції, яка розташувалась десь на незначній залізничній вітці, ніж на найкомфортабельнішому шосе союзного значення. Бо поїзди все-таки ходять за розкладом, і, яким би не був настрій машиніста, ви так чи інакше поїдете. А роздобути машину (ненавантажену) на віддаленому відрізку шляху - справа, що вимагає втручання фортуни.

Нарешті ви з упакованим багажем дісталися до залізничної станції Борщі й дізнаєтеся, що через неї йдуть два поїзди на добу, один з яких - приміський, а другий - той, що проїжджає через райцентр Глухів, де можна зробити пересадку. Стоянка цього поїзда у Борщах одна хвилина, а квитків на нього не буває ні-ко-ли. Та ні, бодай минулого тижня бригадир поїзда ніби спустив одне місце... Ба ні, це було, здається, минулого місяця. Точно, минулого!

Чим зарадити вам у цій ситуації, яка неминуча? Не знаємо. Намагалися: просити, волати, молити, інтригувати; обвішувалися всією наявною в групі фото- та кіноапаратурою і видали себе за наукову експедицію, яка тут, у Борщах, завершила маршрут, переконували, що необхідно здобуті нею стратегічні зразки міобіоценозу доставити за двадцять чотири години до Москви (через Глухів); просто стояли в черзі.

Все це допомагало мало, а точніше, не допомагало зовсім.

Проте (ще одне й не останнє чудо байдаркового походу!) всі завжди вчасно виїжджали.

ДЕЩО ПРО БЕЗПЕКУ

Психологія байдарочника-початківця запрограмована на два абсолютно полярних стани.

Перший з них можна визначити як веселу приреченість. Характеризується він прискореним пульсом, нервовим сміхом і якоюсь стоїчною метушливістю. Не солідно? Але, погодьтеся, чого доброго можна чекати від цієї вутлої шкарлупини, що загрозливо коливається навіть від кашлю пенсіонера, який, стоячи неподалік, зловтішно й зацікавлено спостерігає за вашими спробами втиснутися в байдарку.

Людина, яка ніколи не сідала в байдарку, впевнена, що потрапити туди можна лише по частинах. Кепкуючи, вона навіть питає, чи не входить до байдаркового комплекту ключ для відгвинчування кінцівок. Але проходить деякий час і новачок з подивом переконується, що - ні, ви тільки погляньте! - він сидить у байдарці. Правда, ворухнутися не наважується. Дихати - теж. Намагається також і не кліпати очима...

Але сувора необхідність змушує-таки дебютанта обережно втягти повітря, і він переконується, що нічого страшного не трапилося: байдарка не перекинулася. Зміцнівши духом, він вирішує ворухнути кінчиками пальців. І цього разу не падає у воду. Тільки тепер новачок помічає, що ті, які залишилися на березі, окликами й жестами переконують його триматися сміливіше.

У голові новачка починає звучати музика Глінки, і під її нечутні звуки дебютант робить перший гребок. Перший гребок - і все! Все! З цієї миті любов, ні, не любов, а пристрасть до байдарки пронизує все його єство.

Він, який до цього часу звик пов'язувати рух по воді з каторжною працею гребця, що взяв напрокат човна на міському ставку, вперше відчув незрівняне ні з чим відчуття польоту. А байдарка справді летить, і несуть її чудесні й слухняні крила-весла, до яких звикаєш миттєво.

І ось тут-то відразу, без найменшої розкачки, байдарочник-початківець входить в другий психологічний стан, що визначається одним словом: море по коліно! Ще кілька хвилин тому він, ніби цуценя, повискував при самій лише думці, що прийдеться лізти в байдарку, а тепер починає виписувати по воді хвацькі вісімки і цілком серйозно збирається здійснити «оверкіль» - одну з фігур вищого байдаркового пілотажу.

Але тієї миті, коли початківець повірив у свою байдаркову невразливість, байдарка перекидається і сідок приймає перше хрещення.

Подальша доля байдарочника вже залежить від його психологічної реакції на першу купіль. Якщо він упаде в початковий стан космічного страху - кінець, байдарочником йому ніколи не стати. Він може навіть, за достатньої сили волі, загнати страх десь на саме дно душі. Та задоволення від байдарки вже ніколи не одержить.

Трапляються й такі, яких купання не виводить з ейфоричного стану: виловивши байдарку і знову осідлавши її, вони залишаються безхмарно переконаними, що трапилось прикре непорозуміння, що байдарка не може перекинутися і взагалі – море по коліно! Радимо триматися від таких лихачів якомога дальше.

Психологічний настрій вашого супутника, як і ваш власний, повинен бути десь посередині між цими двома станами. А посередині міститься розумна і вдало дозована обережність, а також невимушеність і впевненість, що базуються на майстерності й розумінні конкретної ситуації.

Правила техніки безпеки просування по воді повинні підпорядковуватися головному і природному законові походу: все має бути організовано так, щоб з походу повернулися всі учасники і максимум речей.

Основне правило техніки безпеки звучить приблизно так: навіть знання всіх ста дев'яносто шести правил поведінки на воді виявляється марним, якщо в тебе немає хоча б одного здорового глузду. Так, саме здоровий глузд повинен бути вашою основною лоцією. Саме він допоможе вам приборкати гординю і, несучи байдарки, обійти берегом зруйнований млин, а не йти навпростець. Цей самий здоровий глузд не дозволить вам під час вітру йти через озеро (навпростець усього два кілометри і будеш у Вишеньках). І, звичайно, здоровий глузд примусить вас, усупереч емоціям, тричі перевірити прохід через пороги, хоча й вода висока, і течія слабенька, і прохід широкий, немовби твій Хрещатик. Так, краще вже йти в похід без спорядження, та тільки не без здорового глузду!

Досить грунтовний досвід байдарочників зі стажем виробив ряд мудрих правил техніки безпеки, і жодним з них ми б не радили нехтувати.

Перш за все слід запам'ятати, що гуртом добре робити безліч хороших речей, крім однієї: йти на перешкоду.

Навіть якщо відстань між биками під мостами, що чекає попереду, досить пристойна, все одно три байдарки, які кинулися в прохід одночасно, неминуче зачепляться одна за одну і добре буде, коли цим все й обмежиться.

Отже, будь-яка перешкода повинна долатися кожною байдаркою по черзі.

При цьому має виконуватися неухильно ще одне правило: першим проходить перешкоду найдосвідченіший екіпаж. Решта повинні розташовуватися в цей час так, щоб траєкторія першопрохідців проглядалася з максимальною ясністю. Якщо авангард

1 ... 13 14 15 ... 26
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На байдарці - за снагою», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На байдарці - за снагою"