Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Джек на Сході 📚 - Українською

Читати книгу - "Джек на Сході"

244
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Джек на Сході" автора Андрій Олегович Бєлянін. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 45
Перейти на сторінку:
class="book">— Заспокойтеся, що вже з них візьмеш? Дитинство, медресе, і все в горах…

Поки вони таким чином розкланювалися один перед одним, іфрит швидко простяг руки, схопив край килима і одним різким рухом струсив поважних літніх людей на пісок! Після чого вмить розірвав килим-літак на сотню маленьких клаптиків і знущаючись, пустив їх за вітром. Зловісний сміх синього іфрита луною розлігся над пустелею. Лагун-Навіжений від такого поводження страшенно розлютився. Ледве виплюнувши з рота пісок, він запустив у іфрита величезну вогняну кулю, але негідник ухилився. Чарівник повів рукою — і ноги іфрита обвило міцне коріння верблюдячої колючки; поки той з ним боровся, Лагун сяк-так підняв Байрама. У східного мага від падіння чалма сповзла на носа, і він ніяк не міг звільнитися. Знявши головний убір з лисіючої маківки друга, чарівник знову повернувся до синього іфрита.

— Одну хвилиночку, вельмишановний професоре, почнемо одночасно, — гукнув до нього Байрам.

— Як скажете, колего.

І два старих чародія, замахавши руками, прочитали два жахливих заклинання. Від чарів Байрам-Бабая іфрит відразу перетворився на камінь, а з пальців Лагуна-Навіженого зірвалася зелена блискавка, яка із страшною силою вдарила в груди скам’янілого ворога. Іфрит розлетівся на тисячу скалок.

Відсапавшись, обидва чарівники присіли на пісок.

— Вай дод… Вай-ме… Який гарний килим був. Ручної роботи старих майстрів — колекційна річ! Порвав, зовсім порвав, шайтан…

— Доведеться щось вигадати, — спохмурнів Лагун. — Якщо тут вільно вештаються іфрити, то мої друзі у великій небезпеці. Нам треба терміново розшукати їх.

— На жаль, мій любий друже, я не можу створити з цих ганчірочок інший килим-літак, — розвів руками східний маг.

— Все одно розгулювати пустелею пішки в нашому віці несолідно.

— Несолідно. Ми — поважні люди.

— А як ви дивитеся на спробу створити з цих клаптиків двомісного слона?! — загорівся Лагун.

— Слона? Але він вийде з ганчір’я… Не впевнений, що зумію надовго зробити з неживої матерії живу плоть, — зітнув плечима Байрам-Бабай.

— І не треба! Це буде ганчір’яний слон. Як тільки ми знайдемо наших, знову перетворимо його на клаптики. Я впевнений, що зможу вмовити Мейхані зшити їх точно за візерунком. У дівчини золоті руки. Ми відновимо ваш килим-літак.

— О всемилостивий Аллах! Ви ллєте духмяну трояндову олію на свіжі рани моєї душі. Я йду з вами! Ми перетворимо клапті на слона, знайдемо ваших друзів, відремонтуємо мій килим, і я смиренно попрошу дозволу прийняти участь у війні проти хана іфритів. Мені так сподобалося працювати з вами у парі…

— Дуже приємно, колего, дуже приємно. Отже, починаймо?

* * *

Вставши з-за столу, новоспечені подруги налаштувалися на повальний обшук. Нещасний Лю-ля-ке-Баб носився на побігеньках, наче зайчик, а енергійні дівчата спорожнювали шафи, перевіряли на предмет магії обручки, намиста, черевички, хустки, килими, ціпки, мечі — тобто все, до чого могли дістатися. Джин ламав голову, не в змозі вирішити: чи повинен він допускати такий погром, чи йому варто порушити наказ господаря «не заподіювати шкоди» і за допомогою невеликого паралічу припинити оте неподобство? Між тим план пошуку «сили» хана іфрита по ходу справи обернувся планом Шелті: палац успішно перетворювався на звалище. Ніхто б не повірив, що здатні зробити з палацом дві старанні дівчини за якихось півтори години. Джин лементував, що йому прибирання вистачить на цілий тиждень.

— Ми ж тільки почали… — пересмикувала плечиками принцеса.

— А коли закінчимо, тобі буде простіше збудувати новий палац, аніж приводити до ладу старий, — лагідно додавала мисливиця.

Лю-ля-ке-Баб спробував знепритомніти.

Надвечір ентузіазм пошуку трохи згас. Незважаючи на цілковитий бедлам, жодного магічного предмета дівчата виявити не змогли.

— Слухай… а може, ми не там шукаємо?

— О Аллах, а де ж іще? Я, певно, всі меблі попересовала. Такі фізичні навантаження не пасують дочці султана. От, навіть ніготь зламала…

— Та я не про це, — відмахнулася донька лицаря. — Лагун-Навіжений якось казав: якщо когось десь немає, значить хтось той десь таки є! Ми шукаємо чарівні речі всюди, але якби ми їх ховали, то хіба б поклали так, щоб їх можна було знайти?

— Ти хочеш сказати, що якщо їх немає в жодній з кімнат, — прозріла принцеса, — то це означає, що ми бачили не всі кімнати!

— Розумниця! Ходімо шукати.

— Вах, вах, вах… Навіщо квапитися? У мене теж з’явилася цікава ідея. Можливо, ми шукаємо не тільки не там, але й не так?

— Агов, Лю-ля-ке-Бабе! — в один голос погукали обидві.

Джин явився злий мов собака, в пістрявому фартушку, з віником в одній руці та ганчіркою для підлоги — в іншій.

— Що вам завгодно, о злісні порушниці режиму?

— У нас з’явилося бажання продовжувати пошуки. А ти ще возишся з прибиранням? Поквапся, зараз розгардіяш піде по другому колу.

— Змилуйтеся, о незрівнянні пері піднебесного світу! — заблагав бідолашний джин, падаючи навколішки. — Я прибрав лише три кімнати, а ви розвели свинарник у сорока! Хан зніме мене з посади, якщо завтра побачить хоч найменші сліди безладу. Пожалійте безробітного джина-а-а…

— О, то твій господар приїздить вже завтра? Треба поквапитися, — підступно примружилася чорноока Гюль-Гюль. — А в потаємній кімнаті ти вже навів лад?

— Ні. Дякую, що нагадала, я… Стоп! Куди це я? — зупинився раптом джин. Він був простацьким хлопцем і ніяк не міг протистояти принцесі, яка виросла в атмосфері інтриг та змов. — Але ж до потаємної кімнати ви не заходили? Отже, і прибирати там не треба.

— Шелті, дорогенька, нагадай — ми заходили туди чи ні?

— Чесно кажучи, люба, не пам’ятаю, — моментально підхопила гру мисливиця. — Це така маленька, в башті, за персидським килимом?

— Ні! — роздратовано виправив джин. — Це така велика, в камінній залі, під килимками, у підвалі сходами вниз.

— Там ми не були, — одностайно кивнули подруги, радісно відштовхуючи одна одну ліктиками. — Так що ти правий, Лю-ля-ке-Бабе, можеш у ній не прибирати.

Джин з полегшенням зітхнув і

1 ... 13 14 15 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Джек на Сході», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Джек на Сході"