Читати книгу - "Ключ від чужого замка"

«Цілком таємно.

Лондон. Керівник резидентури ЦРУ — від Інтеллідженс сервіс.

Реєстр, номер 81 (7) 18 — В-658 (У) 1С. Центральна картотека ЦРУ. Інформація про об'єкт В-658 (У). Національність: українець. Мешкає: Київ Джерело: М-421

Ключ об'єкта: В-658 (У) — В. Г. Ришко.

Дата народження: 1950, липень, 24, Київ.

Сімейний стан: неодружений.

Професія (ї): по порядку — студент англ. філолог., учитель, інженер сектора технічн. інформації НДІ овочівництва.

Особливості: лейтенант запасу — військовий перекладач (служба тільки в запасі).

Місце проживання: Київ.

Місце перебування: Київ, Москва, Ленінград, міста

України — туристичні центри.

Характер: екстраверт, легко сходиться з людьми, запальний, нецілеспрямований, піддається впливу, гіпертрофований потяг до грошей.

Сексуальна активність: у нормі, в зв'язках нерозбірливий.

Професійна активність: не виявляє, робота полягає в перекладах з англійської та французької наукових робіт з овочівництва, опублікованих у відкритих джерелах.

Пропозиції: може бути завербований і використаний як М-421, так і іншими агентами. Матеріали для психологічного впливу: кіноплівка — 427 метрів, магнітна плівка з записами розмов — 700 метрів, архівний номер 343/589. — Можливе використання — зв'язковий, інформатор в галузі продовольчої політики. В інших галузях як джерело може бути використаний тільки після навчання.

Позаробочі інтереси: продаж радянської та скупка іноземної валюти, скупка західних речей та їх перепродаж.

Інформація про В-658 (У) передана в бюро заступника директора — Черчіллю. Запит № 1».

«Таємно. Бюро заступника директора. Черчіллю. Даємо перелік основних релігійних організацій Заходу, що ведуть пропаганду релігії в СРСР:

Російська православна церква за кордоном.

Російський християнський рух.

Український християнський рух

Об'єднання українських баптистських церков.

Українська євангельсько-баптистська конференція.

Українська автокефальна церква.

Російсько-український союз євангельських християн-баптистів.

Спілка литовських ксьондзів.

Німецька католицька земельна молодіжна академія (ФРН).

Всесвітній хрестовий похід євангелізації (штаб-квартира — Лондон, філіали в 50 країнах).

Центр по вивченню релігії і прав людини в закритих суспільствах (США, Нью-Йорк).

Підпільна євангелізація в країнах комунізму (США, Каліфорнія).

Ісус комуністичному світу (Великобританія, Лондон).

Світло на Сході (ФРН).

Слов'янська місія (Швеція, Стокгольм)

Місія за «залізною завісою» (Норвегія, Осло).

Народна місія (Фінляндія).

Для проведення операції в Радянському Союзі рекомендуємо використати «Слов'янську місію» (Швеція, Стокгольм). Зв'язок через керівника резидентури в Швеції.

Відділ аналізу ЦРУ.

Лснглі».

Черчілль з радістю летів у Париж. Що не кажи, а роки навчання в Сорбонні були чи не найкращими в його житті. Та перша поїздка в Європу, спілкування з паризьким світом! Він пам'ятав, як довго не міг звикнути до незмінних роками булочок і вранішнього чаю з конфітюром. Зараз аж смішно згадувати, як він, справжній янкі, купував собі звечора ковбасу і з'їдав її вранці на очах у розгублених французиків. А потім звик і до булочок, і до трохи безладного паризького життя.

Йому страшенно не подобалися Пігаль і бульвар Сен-Дені, цей паризький будинок розпусти під відкритим небом, не подобалися перш за все тим, що цим порнокінотеатрам і порноказино, секс-шопам і дівчаткам у вітринах було надто далеко до всього того, що можна було побачити в Штатах, тут все це було другосортним, не настільки цинічним, аби навідліг бити по нервах відвідувачів. Американці робили цей бізнес відвертіше, а відтак шикарніше.

Але потім він пізнав світ неперевершених нічних закладів «Лідо» на Єлісейських Полях, «Фолі бержер» неподалік од Великих бульварів. Вони підкупили його своєю вишуканістю. Програми були витриманими рівно настільки, щоб на них можна було ходити дамам без побоювань заплямувати свою репутацію, там збирався вищий паризький світ. Але ця стриманість була еротичнішою, ніж дешева відверта розпуста Пігаль.

Там неподалік, буквально за два кроки од «Фолі бержер» у невеличкому і чи не найдешевшому отельчику з гарною назвою «Сентраль Монті» на вуличці Монтійон він і любив зупинятися. Звідти рукою було подати і до Лувра, і саду Тюїльрі, до Вандомської площі і церкви Мадлен, до Сіте з собором Паризької богоматері, і до маленького поруч із Сіте острова Сен-Луї, де він полюбляв прогулюватися вечорами. Взагалі, щоб зрозуміти Париж, у Парижі треба ходити пішки. Може, саме там йому спало на думку, що в Мекку можна дістатися і на автомобілі, але тоді не зрозумієш всієї величі Мекки.

Норман зітхнув: в пору його студентства авто ще не витіснили пішоходів, і мандрівки наодинці із самим собою були чимось неперевершеним у всьому його паризькому житті.

Саме там, у «Сентраль Монті», він призначив зустріч тому, хто поїде в Радянський Союз. Норман не випадково обрав Париж: зустрічатися у Швеції з представниками «Слов'янської місії» видавалося нерозумним, бо одіозність цієї організації була добре відома не лише йому. Відоме було й те, що останніми роками «місіонери» кілька разів провалювалися на радянському кордоні, і це теж не можна було не брати до уваги. Їхні спеціалісти списували все на блискучу роботу радянської митниці. Чудово обладнаним тайниками машинам так і не вдавалося перебратися через кордон. Керівники «місії» копали глибше: хтось підкинув думку про те, що за їхньою діяльністю стежить радянська розвідка, тому останнім часом вони часто змінювали місця свого перебування, замітаючи сліди. Остання резиденція була обладнана на околиці Стокгольма в непоказному будиночку без вивіски.

Отже, Норман про всяк випадок вирішив провести зустріч якомога далі од Стокгольма.

Більше того, всю роботу по організації поїздки він переклав на резидентури у Франції і Швеції. «Шведи» повинні були організувати «слов'янський» конспіративний «дах», погодивши