Читати книгу - "З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Динар, динарій (dinar — від назви римської срібної монети denarius) — старовинна золота монета Арабського Сходу, дорівнює 10 дірхемам. Її почали карбувати у VII ст., вага динарія становила 4,25 г (дорівнює солідові), пізніше вона зменшилась до 2,5 г, згодом, навпаки, збільшилася до 5,8 г.
Дірхем (грец.) — старовинна арабська монета, виготовлялась зі срібла. Дірхем почали карбувати в 695 р. Вага і вміст срібла у цій монеті в різних частинах величезної території Арабського халіфату були неоднакові. Дірхем набув неабиякого поширення завдяки торгівлі. Особливо велику кількість дірхемів виявлено на тій частині теренів України, де вони були в обігу в VIII — IX ст. Їхня вага — 2,7—3,4 г; набули поширення під назвою «куфічні» (від араб, «куфі» — письмо, яким виконані написи на монеті).
Златник – перша золота монета, карбована в Київській державі наприкінці X — на початку XI ст. Вага її — 4,266 г. У зв'язку з відсутністю власної традиції монетного виробництва златник був значною мірою схожий на візантійський солід.
Срібник – перша срібна монета, карбована в Київській державі у X—XI ст. князями Володимиром, його синами Святополком, Ярославом, а також Олегом Святославовичем у Тмутаракані. Середня вага срібників становила 2,8 г.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Назвіть причини поширення іноземних монет на території сучасної України на початку нової ери.
2. Коли арабські дірхеми поширились на території України?
3. Що таке «куфічний дірхем» ?
4. Назвіть привід і причину започаткування власного монетного карбування у Київській державі.
5. Які монети з'явились упродовж X—XІ ст. у Київській державі? Які їхні головні ознаки?
6. Порівняйте співвідношення основних елементів грошової системи Київської держави X—XI та XII—XIII ст.
7. Скільки типів гривень ви знаєте? Дайте коротку характеристику кожному.
8. Коли виник і чим був спричинений безмонетний період у грошовому господарстві Київської держави?
9. Назвіть відомих дослідників-нумізматів, котрі вивчали історію грошей Київської держави, їхні дослідження з цієї проблематики.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Анохін В. Гроші Київської Русі // Археологія УРСР. Т. 3. — К., 1975.
2. Гловінський Є. Гроші // Енциклопедія українознавства. Т. 2. — Львів, 1993. — С 447-448.
3. Гнатишак М. Гроші Української держави 1917 — 1920 рр. — Чікаго, 1971.
4. Зварич В. «Володимир на столе а се его сребро» (Карбування монет на Україні-Русі) // Українська народна енциклопедія. — Львів, 1995. -С 62 - 69.
5. Зварич В. Нумізматичний словник. — Львів, 1972.
6. Клименко О., Клименко А. Римські монети І — III ст. н. е. на території Тернопільської та Чернівецької областей як джерело до вивчення ранньої історії східних слов'ян // Банківська система України: проблеми становлення та перспектива розвитку. Збірник тез доповідей. — Тернопіль, 1998. — С 60 - 61.
7. Котляр М. Грошовий обіг на Україні в епоху феодалізму. — К., 1971. -
8. Котляр М. Монети Київської Русі // Вісник НБУ. — 1995. — № 4. -С 57 - 61.
9. Котляр М. Шукачі та дослідники скарбів. — К., 1971.
10. Лучинский М. Деньги на Руси в IX — XII вв. — Казань, 1962.
11. Прошлое нашей Родины в памятниках нумизматики. Сборник статей. -М., 1977.
12. Романов Б. Деньги и денежное обращение // История культуры Древней Руси. Т. 1. — М.; Л., 1948.
13. Сотникова М. Сребреники Киевского клада 1876 г. // Нумизматика и сфрагистика. — 1968.— № 3. — С. 116 — 121.
14. Сотникова М. Нежинский клад сребреников 1852 г. // Нумизматика и сфрагистика. — 1971.— № 4. — С. 39 — 45.
15. Спасский И. Русская монетная система. — Л., 1961.
16. Спасский И., Сотникова М. Тысячелетие древнейших монет России. -Л., 1983.
17. Толстой И. Древнейшие монеты Великого княжества Киевского. — СПб., 1882.
18. Федоров-Давыдов Г. Монеты — свидетели прошлого. — М., 1985.
19. Ющенко В., Панченко В. Історія української гривні. — К., 1997.
20. Янин В. Денежно-весовые системы русского средневековья. Домонгольский период. — М., 1956.
Тема 3 Грошова система українських земель XIV — XVIII століть
3.1. Грошова система українських земель, що перебували у складі Польщі та Литви (XIV — XVI СТ.)
Карбування монет на українських землях відновлюється у другій половині XIV ст. На початку власного карбування монет Галицька Русь володіла розвинутим грошовим господарством, що підтверджується не лише знахідками монет допольських часів, а й існуванням системи кредитних відносин, яка виникла розвивалась на основі інтенсивної зовнішньої і внутрішньої торгівлі галицьких міст.
У Галичині після окупації її Польщею у 1349 р. Казимир III (1333 — 1370) і його наступники — Людовик Угорський (1370–1382), Владислав Опольський (1372 — 1378), Владислав Ягайло (1380 — 1434) — карбували у Львові срібні півгроші з гербом Галичини і написом «moneta Russie» (1337 — 1403) та мідні монети – пули (1351 — 1382), які випускались як дрібна розмінна монета для міської торгівлі (1 квартник — 6 — 8 пул).
Людовик Угорський (карбував
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва», після закриття браузера.
