Читати книгу - "Не моя проблема, Наталия Згама"

Рішучим кроком повертаюся до чоловіків. Шон ледь звертає на мене увагу, а Філ криво посміхається.
- Так краще. Продовжуй в тому ж дусі! - командує він, займаючи колишнє місце біля Шона.
Тепер будь-яка моя поза буде виглядати вульгарною, тому я більше не прогинаю спину і не піднімаю ноги на гойдалку. Що б цей хтивий придурок не думав, але я не порно-актриса.
Очі Філа вивчають кожен мій рух, як і минулого разу.
- Думаю, ми впоралися. - каже фотограф, відходячи від світлової установки. Свою камеру він з рук не випускає, навіть ніколи не залишає її на штативі без догляду. Що не кажи, а свою справу цей грубіян любить до нестями.
Шон прощається і йде, поспішаючи у своїх справах. Я теж хочу якомога швидше піти і переодягнутися. Мені хочеться вимитися у ванній, змиваючи з себе брудний погляд містера Чейза. Але мене ще чекає одна робота - з Лукасом. Це буде вечірня міська зйомка, на щастя, не для реклами купальників, хоча впевнена, що провела б час під об'єктивом Лукаса вельми непогано.
- Стривай, Емілі!
- Так?
- Ми можемо скасувати зустріч з Лукасом на сьогодні. Як на рахунок того, щоб познайомитися ближче? Я хочу дізнатися, що ти собою являєш.
А ось цього мені б хотілося найменше, але вголос говорю інше.
- Не думаю, що це гарна ідея, містер Чейз.
- Філ. - підходить він ближче, знову порушуючи мої особисті кордони комфорту.
- Філ. Мені здається ідея з вечірнім містом прекрасна. Не хотілося б її скасовувати.
- Що ж, як хочеш. Ти могла б відпочити від роботи, випити зі мною чогось. Що ти любиш пити, Емілі?
- Ягідний сік. А ви? - питаю з ввічливості, не маючи ні найменшого бажання тріпатися з цим типом наодинці.
Містер Чейз сміється.
- Сік! Як мило! Ти взагалі дивовижна дівчина, Емілі. Мені такі потрібні ... ніжні і ... скромні, але такі розкуті перед фотоапаратом.
Мені стає ще більше не по собі.
- Я частково повинна бути актрисою в кадрі, чи Вам не знати, Філ! - намагаюся дотримуватися ділового тону, але його криві посмішки викликають у мені неприємні почуття.
- Звісно. Іди, Емілі! До зустрічі!
- Всього найкращого!
Я поспішаю в гримерку, поки він не передумав, і закриваю двері на шпінгалет. Притулившись спиною до дверей, хочу заспокоїти прискорившийся пульс. Може слідує поговорити з мамою про нього? Не думаю, що вона мене зрозуміє, але спробувати варто.
Далі я поспішаю одягнутися і домовляюся з Лукасом про зустріч. Він мене чекав ще пів години тому, але увійшов в моє становище, і навіть здивувався, що я тільки вийшла зі студії. Його голос звучить дружелюбно, а я в нетерпінні. Мені хочеться дізнатися його трохи краще, а раптом пощастить, і ми з ним опинимося в одній танцювальній групі? Було б круто!
Замовляю таксі, і опиняюся в призначеному місці через п'ятнадцять хвилин. Лукас виглядає приголомшливо в квітчастій футболці і синіх джинсах. Я здалеку можу сказати, що він творча особистість. Хлопець мені посміхається, коли помічає, і я посміхаюся йому у відповідь. Все-таки чудово, що ми будемо разом працювати і вчитися.
- Привіт, Емілі. Як пройшов день?
- Привіт. Спасибі не погано. А твій?
- Чекав нашої прогулянки.
- Я теж.
- Класно, коли це взаємно. - Лукас трохи ніяковіє, але мені подобається така реакція. Значить, він скромніший, ніж здався мені спочатку.
- Ти весь день була зайнята?
- Так, графік у мене ще той! Але я звикла, так що проблем на зйомці не буде.
- Ну, ми сьогодні в розслабленому режимі. Ми можемо зайти перекусити, якщо ти хочеш !?
- Я б з радістю! З обіду нічого не їла. Якщо це, звичайно, не створить нам проблем.
- Та які проблеми. Сьогодні єдиний випадок, коли у нас немає всієї групи помічників, візажистів і інших.
- Тоді не відмовлюся від порції легкого салату.
- Підемо. Тут за рогом є кафе, яке я придивився ще, коли тебе чекав.
- Із задоволенням, Лукас.
Ми знову один одному посміхаємося, і йдемо на перекус.