Читати книгу - "Не моя проблема, Наталия Згама"

- Ну годі вже мене опікувати! Ідіть же! – практично виштовхуючи нас із Джеймсом каже сестра. – До мене зараз прийде хлопець, а ви тут стирчите й досі. Емілі, ти забула, що то я старша?

- Так, я пам'ятаю! Гаразд, ми пішли. Якщо тобі щось знадобиться...

- Знаю-знаю, ви на зв'язку! - наостанок, Джанет показує мені язика - як дитина, і махає рукою на прощання.

Після того, як їй зробили операцію, я почала переживати за її здоров'я лише сильніше. Наді мною вже почали знущатися Джеймс із сестрою, адже лікар проводив неодноразово обстеження, і запевнив, що вона може вести звичайний спосіб життя з мінімумом протипоказань.

- Ти не шкодуєш, що живеш не з нею? - Запитує Джеймс, цілуючи мої пальці, поки ми йдемо до машини.

– Ні. Після того як вона зустріла Олівера, я за неї спокійна. Джанет же насправді не маленька. Це я панікую постійно.

У лікарні на реабілітації Джанет познайомилася зі своїм майбутнім хлопцем Олівером. Він працював у клініці і доглядав її, стежив за здоров'ям після операції, а потім не зміг відпустити після виписки і взяв її номер. Сестра була зовсім не проти, після чого вони почали зустрічатись щодня, і тепер збиралися жити разом.

- Боїшся, що скоро станеш тіткою? - регоче хлопець, і я щипаю його за бік, щоб так не жартував.

- Нічого не маю проти племінників.

– А проти своїх дітей? - граючи бровами, питає Джеймс.

- Тільки після закінчення навчання. А тобі ще потрібно заробити потрібну суму на останній рік. Ось і займися цим! – дражнюсь у звичній для нас манері.

- Я б зайнявся чимось іншим, цікавішим, коли повернемося додому.

- Тобі завжди тільки одне і потрібне, так? – продовжую посміхатися. 

Я аж ніяк не проти побешкетувати з ним наодинці. Це увійшло до нашого щоденного раціону, як обов'язковий сніданок.

- Ну майже.

Після того, як ми винайняли квартиру і з'їхалися, наш сексуальний апетит тільки зріс. Я любила спостерігати за тим, як він допомагав мені готувати їжу, закочуючи рукави, як виходив з душу без одягу спеціально, щоб мене збентежити, після чого знімав весь одяг з мене ... а його медові очі невтомно стежили за мною, за кожним моїм рухом під час побутової роботи. Бешкетні руки постійно торкалися мене щоразу, коли я проходила повз. І мені до божевілля це подобалося.

- Хм. Ти надовго замислилась. Вибираєш місце?

На цей раз легенько шльопаю його по руці.

- Як ти себе поводиш, га?

- Непристойно. - Джеймс притягує мене до себе і шепоче в саме вухо.

- Прямо, як ти любиш.

Тремчу від раптової близькості, і хлопець уловлює мій настрій.

- Що ж, поспішимо, мила. На нас чекають справи.

- Не уточнюватиму які.

Спокуслива посмішка з'являється на красивому чоловічому обличчі.

- Я краще тобі покажу, моя кішечка.

Сідаємо в автомобіль, і поспішаємо повернутися до нашої з Джеймсом нової квартири.

Величезне дякую всім, хто залишався з цією історією

до кінця! Я щиро вдячна за увагу до моїх творів, та сподіваюся,

що наступні романи також сподобаються моїм читачам! 

Я вже працюю над новими романами, які зовсім скоро з`являться на сайті.

Кінець