Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

Макс уважно розглядав Діну. Жаху в її очах, як не дивно, не було, це та, друга, тряслась як миша під віником. Діна стояла, схрестивши свої довгі ноги і сховавши руки за спину, стояла спокійно і трохи відчужено, під очима намітилися легкі тіні.

«Що, сонечко, не виспалася? Знала б ти, чим ми з тобою сьогодні півдня займалися, не дивилася б так безтурботно». Ця думка раптом так його розвеселила, що він з усіх сил намагався не посміхатися.

— Ви знаєте, про що ми хочемо запитати? — почав Тимур, поклавши на стіл руки. Макс довірив допит йому, у самого не було натхнення. — Краще зізнайтеся самі, ви заряджали на покері?