Читати книгу - "Тінь гори"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тінь гори" автора Грегорі Девід Робертс. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 140 141 142 ... 258
Перейти на сторінку:
ж воно таке,— так само як і атоми, з яких складається твоє тіло, це не те, ким ти є.

— Гаразд, тенденційне поле з темної енергії,— підсумував я, намагаючись не відставати від його думки.— І що ж воно робить?

— Тенденційне поле — це те, що штовхає рух у напрямку складності й робить це ще з часів сингулярності. У цьому сенсі це і є всесвіт. Коли виникає самоусвідомлення, випливаючи з достатньої складності, то з’являється зв’язок між тенденційним полем і кожним свідомим індивідом, який з ним взаємодіє.

— Зв’язок якого роду?

— Тенденційне поле реагує на наш потяг до Божественного. Ми не здатні безпосередньо осягнути Божественне. Ми не можемо повністю осягнути Джерело нашого всесвіту і його тенденційне поле, та ще й усі безкінечні всесвіти, що схожі на цей, які нескінченно ростуть, неначе квіти, і знову висихають у ніщо, і знову розцвітають у саду вічного творіння, десь в уяві Бога. Ми не можемо цього осягнути. Ми навіть не знаємо всього, що можна дізнатися про наш власний всесвіт, а тим більше нескінченних мульти-всесвітів, чи Божественного, що все це створило. Але ми можемо прямо дізнатися про тенденційне поле, коли схочемо.

— Як?

Ідрис знову розсміявся і запалив ще один косяк.

— А хіба зараз не твоя черга говорити?

Він лагідно кепкував з мене бодай раз на дискусію, щоб тримати у грі, можливо, або щоб спровокувати на відкриття. Усі гуру, навіть ті, які стверджують, що не існує гуру, є чудовими психологами і вміло підводять до правди.

— Я справді часто перериваю, Ідрисе, і перепрошую за це, але роблю це, лише коли не розумію. Саме зараз я все зрозумів. Прошу, продовжуй.

— Дуже добре,— сказав він, розслабляючись і підкладаючи ноги під себе на полотняному кріслі.— Проговорімо все це. Під час Великого вибуху деякі характеристики додалися до створеного Всесвіту. Наприклад, простір, і час, і матерія, і гравітація — усі можливі характеристики додалися до Всесвіту завдяки Великому вибуху. І тенденційне поле, яке штовхає рух у напрямку складності, було ще однією характеристикою, доданою Великим вибухом. Я також хочу зауважити, що низка позитивних характеристик також була додана до кожної часточки матерії... Ти ще зі мною?

— Простір, час, матерія, гравітація, класична фізика, фізика елементарних частинок, тенденційне поле, позитивні характеристики — все було додано Великим вибухом.

— Так,— хихикнув він.— Лаконічно сказано. Тенденційне поле оперує дуже простою напівлогічною програмою «якщо... то...», яка керує всім, усюди. Елементарний алгоритм: якщо станеться це, то станеться і те, керує всім, навіть ентропією. Якщо таке відбувається, то народжується цілком розвинена самосвідомість, а потім відбувається з’єднання з тенденційним полем.

— А хіба ентропія[114] не керує лічильником складності?

— Ні. Ентропія керує лічильником порядку. І взагалі, нескінченна ентропія існує лише в закритій системі. А з чорними дірами в нашому всесвіті, які ведуть невідомо куди, це не закрита система.

— Пробач за повернення назад. Ти маєш на увазі, що незалежно від того, яким вчинкам у своєму житті ти надаєш перевагу, хорошим чи поганим, усе одно завжди можна встановити зв’язок з тенденційним полем?

— Якщо налаштуєшся на тенденційне поле через розкриття і розвиток низки позитивних характеристик усередині себе, то тенденційне поле відповість постійною енергією і самоствердженням. Якщо працюватимеш проти тенденційного поля, стаючи негативним, нечесним, черствим, і не усвідомлюватимеш істину, то ослабиш свій зв’язок з тенденційним полем і зазнаєш екзистенційного жаху, незважаючи на багатство, чи популярність, чи владу.

— Екзистенційний спокій замість жаху? Ти це маєш на увазі?

— Якщо втримаєш зв’язок з тенденційним полем, то отримаєш безтурботність. Життя — це зв’язок, світ — це зв’язок, і обоє завжди виснажуються після роз’єднання.

— Практично всі мої знайомі, окрім близьких друзів, переживають якийсь тип екзистенційного жаху. То хіба ж це не частина людського буття?

— Ніщо не є частиною людського буття, крім нашої звичайної людської природи. На початку нас було кілька сотень. Кілька сотень без кігтів чи іклів, але ми вирізали їх у хижаків, які намагалися нами поживитися. Ми вчилися, завдяки взаємодії та любові, не боятися жодної істоти і жодного місця на суходолі чи на морі. Ми були неперевершені й були згубні. Але ми можемо бути будь-ким, від убивць власних сусідів до рятівників далеких сусідів нашої галактики. Ми можемо формувати власну долю. Ми маємо інструменти. Ми можемо...

Увагу святого привернуло сум’яття серед його учнів. Ми обернулися — й побачили Навіна і Діву, які з’явились на горі. Вони спілкувалися з невеличкою юрбою.

— Що за гарненька дівчина,— тихенько мовив Ідрис.— Ти її знаєш?

— Це Дівія Девнані, але раджу називати її Дівою.

— А її батько — Мукеш Девнані, промисловець?

— Саме так.

— Тоді вона, мабуть, потрапила в халепу. Познайом нас.

— Так, сер.

Я їх познайомив. Коли Ідрис узяв Діву за руку і повів до зручного лежака, який нещодавно звільнився, я провів Навіна присісти на колоді, де Ранвей сиділа зі мною кілька тижнів тому, розмовляючи про злочин і кару.

Навін почав розмову зі злочину і кари.

— Конкенон пересуває свою наркоточку,— розповів він, коли ми всілися.— Це рухомий звір, якого важко зловити, але я починаю простежувати систему. А за Ранджита призначена винагорода.

— І не кажи. Скільки?

Він глянув на мене, увесь такий прямолінійний детектив.

— Чому ти хочеш знати?

— Просто цікаво,— сказав я, посміхаючись.— Якщо є горщик, то в мене є кілька друзів, які були б не проти вкинути туди кілька баксів.

— Узагалі-то, горщик є,— посміхнувся він.— Існує легенда, що місцевий підрядник і місцевий політик змагалися один з одним заради його вбивства, але потім об’єдналися, аби подвоїти суму.

— Це має надовго утримати його подалі від Бомбея. Якщо вийде, перевір тих, хто знає Гоа. У мене є кілька друзів з компанії в Делі. Я порозпитую, і подивимося, чи він не там ховається.

— Дідько, так. Що ж до іншого фронту, то за останній тиждень було дві бійки між санджайською компанією та скорпіонами в Колабі. Стріляли. Розгромили дві крамниці. Та маленька війна, яку розпочали скорпіони в «Лео», стала гарячішою. Спалили один з їхніх будинків на Марін-Лайнз. Газети твердять, що то була відплата. Під час пожежі померла медсестра. У пресі зчинився ґвалт. Санджая затримали, але потім відпустили. Не було доказів.

Я був у тому будинку. Я знав, що дружина Вішну захворіла. Ось чому в маєтку була медсестра, яка

1 ... 140 141 142 ... 258
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тінь гори», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тінь гори"