Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Батьку, я зроблю все про що ви просите. Я не покину свою сім'ю, дбатиму про них усіх як ніхто інший!
-Батько -відповіла Квітка -Мені приємно чути ваші слова. Я рада, що ви оцінили мої старання. Все що я робила, це для того, щоб ви пишалися мною. Щоб більше ніколи не говорили, що принцеса створена тільки для того, щоб народжувати кошенят. Я доведу всім, що принцеса годиться не тільки для цього, для всього!
-Батько-слово взяла Весна-Я постараюся більше не діставати Горіха своєю любов'ю, я постараюся знайти собі гідного чоловіка. Мені дуже соромно за мою поведінку. Я не хотіла вас усіх засмучувати, вибачте мені батько!
-Королю Гранд, я не ображаюся на вас за те, що ви так пізно дізналися правду про мою матір Північ. Я вдячний вам за те, що хоч якийсь час був вашим онуком. Підійшовши на небо, ви зможете бачитись з моїми батьками весь час, дізнатися один одного ближче. Подбайте про моїх батьків, віддайте їм своє кохання
Гранд кожному давав поради на майбутнє. Лише після того, як усім роздав свої поради, він покинув цей світ. Разом з ним на небо пішло ще кілька котів та кішок, серед них опинилася Рибка. Коршуну було важко дивитись на вмираючу дружину. Шоколадний кіт перед її смертю зізнався в тому, що крім Рибки любив ще й Миру, на що триколірна сказала -Я давно здогадувалася про твою таємну любов до Королеви Миру. Мені було боляче дивитись на це. Але я не ображаюся на тебе, я вдячна тобі за нашу донечку Елію. Підійшовши до неї я зможу обійняти її, сказати як сильно ми її любимо. Ми чекатимемо тебе на небі. А ти маєш подбати про нашого онука Тумана, він єдине, що в тебе залишилося від мене та Єлії. Підтримуй нашого заходу сонця
На цих словах Рибка зробила свій останній подих. Її душа полетіла на небо разом із іншими душами. Усіх померлих поклали посередині табору, щоб кожен міг попрощатися з ними. Після цього Листя разом із кішками приготувало померлих до поховання. Повільно коти перетягнули тіла до місця поховання
-Великі Зіркові Предки! Прийміть у свій рай, у своє плем'я душі наших одноплемінників, наших друзів, братів, сестер, дочок, синів, батьків. Вони вірно служили "Вільним Вітрам"! Їхні імена ніколи не забудуться, ми згадуватимемо їх. Нехай їхні душі знайдуть спокій на небі, хай ніщо їх більше не турбує. Ми ховаємо не лише простих котів та кішок, серед померлих наш Король-батько Гранд! Він усе своє життя присвятив своєму племені та своїй сім'ї. Він залишив по собі дружин, сина, дочок, онуків. Також нас покинула Рибка, мати нашої покійної Королеви Єлії, бабуся принца Тумана! Спочивай зі світом!!
Тіла обережно опустили у викопані ями, закривши землю землею, всі схилилися перед могилами.
-Ми ховаємо не тільки своїх одноплемінників -вимовив Захід сонця -Ми ховаємо частину нашого племені, частину себе. Мені тяжко тут стояти. Кілька місяців тому, коли моєму первісткові було не більше двох місяців, я тут поховав свою кохану дружину Елію. Зараз я поховав свого батька та матір своєї Єлії. Спочивай зі світом
Мовчки всі повернулися до табору, де все нагадувало про тих, кого щойно поховали. Плем'я втратило майже половину одноплемінників. Захід сонця сподівався що незабаром молоді воїни та мисливці народять поповнення, щоб заповнити цю втрату. Кілька днів Захід ходив сам не свій, багато хто згадав, що таким він був колись поховав свою Єлію. Міра страшенно хвилювалася за сина, боялася втратити ще й його. Весна відкрито горювала за батьком, при кожній згадці вона захлиналася сльозами. Квітка хоч і намагалася зберегти свою холоднокровність, але щоночі вона тихо плакала на самоті, сумуючи за своїм батьком, і наставниками, яких забрала хвороба. Потроху плем'я оговталося після великої втрати. Захід сонця дотримав свого слова, він став більше уваги приділяти не лише своїм підданим, а й своїй родині, дбав про всіх. Іскра хотіла виконати свою обіцянку, одразу після похорону повернуться до Водоспаду, але вона не могла залишити Тумана одного. Молоді не помітили, як між ними знову спалахнули сильні почуття. Хоч Іскра зарікалася більше не бути з Туманом, своє слово не змогла стримати. У таємниці вони почали зустрічатися. Ніхто в племені не знав, бо ніхто не бачив, як їм вдавалося ночами бігати в ліс на нічні прогулянки.
-Те що ми робимо, це великий гріх - якось сказала Іскра, лежачи на траві притулившись боком до кота
-Я все розумію. Ми кохаємо одне одного, з цим нічого не поробиш. Я в таємниці зраджую своєю Тихою ніччю
-Ми маємо припинити наші відносини, поки є можливість. Ми не повинні так поводитися, розумієш!?
Туман із зітханням сів - Якби не дідусь, я міг би зараз бути твоїм чоловіком. У нас могли бути діти!
-Припини Туман. Нічого не зміниш. Ти одружився з Тихою Ночю, ти маєш бути їй вірним чоловіком!
-Вірним чоловіком? Хіба ми обидва вірні? Я зраджую своїй дружині, ти зраджуєш своїй подрузі. Це вірність?
-Я з Тихою ніччю не подруги. Так, ми раніше спілкувалися, веселились. Але назвати нас подругами не можна. Туман, я все вирішила. Нам краще припинити усі ці стосунки. Нам це буде важко зробити, але ми маємо. Я піду назавжди до Водоспаду, я вирішила стати Годівницею, щоб завжди жити там, щоб не бачитися з тобою
-Стати годувальницею? Тобто ти хочеш позбавити себе можливості одружитися? Ти хочеш бути з Горіхом?
-Ох, Туман-палева закотила очі -Ти хоч думаєш що говориш? Навіть якщо це так, то що з того? Тебе це взагалі не повинно хвилювати! Ти одружений кіт, а я вільна, кинута тобою кішка! Думаєш мені приємно? Я щоночі плакала від цього болю, який ти мені завдав! Ти слабкий! Ти не зміг відмовити свого діда! А твій батько просто пішов на твого дідуся! -Заплакала кішка -Ти дуже гарний Туман, але в тобі немає тієї сміливості, яка має бути у кожного кота! Якщо ти завжди робитимеш те, що тобі кажуть, ти не зможеш стати гідним Королем! Нашому племені потрібен хоробрий, сильний, Король, у якого всі віритимуть, на якого можна сміливо покластися! "Вільні Вітру" в тобі цього не побачать! Твій батько наважився піти проти свого батька, завдяки цьому ти народився! Якби ти виявив свій характер, то ми зараз були б подружжям, і не ховалися в кущах як якісь коханці! Я не знаю як дивитимуся в очі Тихої Ночі після нашої нічної прогулянки! А як ти дивитимешся в очі своєї дружини? Тобі подобається це?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)», після закриття браузера.