Читати книгу - "Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика."

Більшість вчених, які досліджували питання відповідальності за одержання хабара, також вважає, що одночасне одержання хабара від декількох осіб за вчинення службовою особою дій в інтересах всіх цих осіб, не утворює повторності одержання хабара (див, Дудоров О.О. Проблемні питання кримінальної відповідальності за одержання хабара: Автореф. дис… канд. юрид. наук. — Київ, 1994. — С. 8, 17; Лукомський В.С. Кримінальна відповідальність за дачу хабара та посередництво в хабарництві: Автореф. дис… канд. юрид. наук. — Київ, 1996. — С. 19). На юридичну некоректність роз'яснення, що міститься в абз. 3 п. 15 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 5, звертає увагу С.Д. Шапченко, який пише: "З урахуванням того, що в п. З примітки до ст. 368 прямо вказано, що повторним у статтях 368 і 369 визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями, для визнання одночасного одержання хабара від декількох осіб повторністю злочинів достатніх правових підстав немає" (див.: Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. — 4-те вид., перероб. та доп. / Відп. ред. С.С. Яценко. — К.: «А.С.К.», 2005. — С. 71–72).

ОВУ. — 2004. — № 50. — Ст.3288.

Окремі вчені таке співвідношення норм іменують "неповною конкуренцією кримінально-правових норм" (див.: Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. Изд. 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Юристи. 2001. — С.225), При цьому В.М. Кудрявцев зазначає, що спеціальні норми з неповною конкуренцією необхідно застосовувати особливо уважно, оскільки в одній конкуруючій ситуації повинна застосовуватись ця спеціальна норма, а в іншій ситуації — інша норма, інколи більш загального характеру.

ВВР. — 1995. — № 34. — Ст.266.

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад, і голов, ред. В.Т. Бусел. — К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — С.819–820, 1506.

ВВР. — 1995. — № 17. — Ст. 121.

ВВР. — 2000. — № 49. — Ст. 422.

ОВУ. — 2001. — № 8. — Ст. 322.

ОВУ. — 1997. — Число 52. — С. 50; 1999. — № 17. — Ст. 739.

ОВУ. — 1998. — № 33. — Ст. 1266.

ВВР. — 1992. — № 3. — Ст. 10.

ВВР. — 1992. — № 29. — Ст. 399.

ОВУ. — 2004. — № 28. Частина 1. — Ст. 1871; 2006. — № 7. — Ст.363; Ст.370.

ОВУ. — 2006. — № 11. — Ст.777.

ОВУ. — 2000. — № 20. — Ст. 818; 2006. — № 24. — Ст.1762.

УК. — 1996. — 22 лютого; ОВУ. — 1999. — № 3. — Ст. 92; № 10. — Ст. 376; 2002. — № 5. — Ст. 184; 2006. — № 4. — Ст.151.

ОВУ. — 1999. — № 10. — Ст.11; 2006. — № 4. — Ст.151.

Див., наприклад: Розпорядження Президента України від 23 січня 2006 р. № 15 «Про призначення довічних державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва» (УК. — 2006. — 16 лютого); Розпорядження Президента України від 21 січня 2006 р. № 9 «Про призначення державних стипендій видатним діячам фізичної культури і спорту» (УК. — 2006. — 16 лютого); Розпорядження Президента України від 23 січня 2006 р. № 14 «Про призначення державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва» (УК. — 2006. — 16 лютого).

ОВУ. — 2001. — № 8. — Ст. 322.

ВВР. — 2005. — № 2. — Ст.31.

ГУ. — 2005. — 23 червня.

ОВУ. — 1999. — № 44. — Ст. 2193.

ВВР. — 1996. — № 21. — Ст.84.

ОВУ. — 2003. — № 28. — Ст.1390.