Читати книгу - "Небесний Легіон, Наталія Глушко"

— Це неймовірно!

— Тримай рівновагу,—Дерек нахилився до її вуха, і від його голосу по її спині побігли мурашки.

— Я… пробую.

Летячи поруч, Лорін і Ріанель тільки перезирнулися.

— Ой-ой,, у нас здається з’явилася солодка парочка,— Лорін лукаво посміхнувся.

— Схоже на те, — відповіла Ріанель.—Дивись, як він ніжно їй пояснює…

— Дай вгадаю, ти теж хочеш, щоб я тебе навчив?

Ріанель пирхнула.

— Мене? Керувати драконом? Я і так найкраща в цьому.

— Ой, звісно, ​— засміявся Лорін.

— Чому смієшся? Я серйозно!

— Та знаю, знаю. Просто уявив, як би ми з тобою  виглядали збоку.

Ріанель прикусила губу.

— Ми? Лоріне, я не хочу з тобою виглядати ні збоку ні знизу, ні ще якось. Ти мене бісиш!.

— Та невже?

Лорін нахилився ближче, але Ріанель швидко відвернула голову.

— Лети вже нормально!

— О, як скажеш, леді!

І він різко рвонув уперед, залишаючи її позаду.

— Ах ти ж!— Ріанель пришвидшила Естелара, щоб наздогнати Лоріна.

А тим часом Кассія, відчуваючи тепло Дерека за спиною, зосереджено виконувала його вказівки, її серце голосно калатало, хоча це було щось зовсім відмінне від  страху польоту.